Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління. Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні — Тит. 1:15, 16.
Який це жахливий стан, і яким обережним повинен бути увесь Божий люд, щоб не тільки мати чисте серце, чистий розум, але й берегти своє сумління дуже чуйним, в тісній сполуці з Господнім Словом! Цей стан можна зберегти лише за умови суворого й частого засудження себе самого на підставі зразка, даного Богом – Його права любові.
Коли приступлять, то хочу спинити
Пихи й жадоби найменші бажання,
Щоб у зародку вогонь той згасити,
Й не допустити волі блукання.
– R 2516
* * *
Якістю серця людини є якесь ставлення до всього, з чим вона стикається; для неї кожна річ є добра або погана, в залежності від того, чи вона сама є добра чи погана. Ті, які є чистими, приписують чистоту всьому, з чим стикаються, а нечисті опоганюють усе, до чого торкаються. Ця різниця існує в зв’язку з різницею в їх моральних рисах. Коли хтось, хто вже належав Богові, стає нечистим, то він занечищується більше, ніж той, хто ніколи не був чистим. Його істота стає опоганеною.
Виберіть собі сьогодні, кому будете служити… А я та дім мій будемо служити Господеві — Іс.Н. 24:15.
Нехай інші шанують кого хочуть і що хочуть, але ми, котрі спробували, що Господь добрий, котрі пізнали Його через Його Слово, через Його провидіння і через силу Його Духа, яка побудила нас до віднови нашого життя, не можемо чинити нічого іншого, як тільки шанувати Бога. Шануючи Його, ми мусимо беззастережно Йому довіряти. А довіряючи Йому без застережень, ми з задоволенням будемо поступати дорогою, яку Він нам вказує. Довіряючи і поступаючи таким чином, будьмо задоволені зі всього, що нас зустріне, бо ж рука, яка нас провадить, це Його рука. І будьмо певні, що так ідучи за правдивим Пастирем, ми обов’язково дійдемо до вівчарні Царства. В цьому запевненні ми маємо радість, мир і благословення серця, навіть у домі нашої мандрівки. – R 2872
* * *
Швидке прийняття рішення виконувати Господню волю, коли ми розпізнаємо її, є єдиним гідним способом поводження вірних. Характерним є те, що частково невірні стримуються від виконання Божої волі і одночасно з тим ідуть на компроміс зі злом, навіть, якщо попередньо пізнали Божу волю стосовно добра і зла. Хоча Господь є довготерпеливим, та, остаточно, Він змусить таких прийняти рішення. Так покерує їхніми досвідченнями, що вони будуть змушені прийняти рішення чинити Його волю або піти проти неї. Тому нехай вірні, як старожитній Ісус Навин, словом і ділом заохочують частково невірних до властивого рішення; але незалежно від того, чи ті останні приймуть заохочення чи ні, нехай вірні під головуванням Христа, їх Голови, і надалі залишаться мертвими для себе і світу, а живими для Бога. Наскільки вони зможуть проявити свій вплив, так нехай служать Господеві.