Він – Господь, нехай зробить те, що добре в очах Його! — 1 Сам. 3:18.
Ми не знаємо, що є для нашого найвищого добра. Іноді ті речі, про які ми просимо і яких прагнемо, вважаючи добрими, насправді можуть бути для нас некорисними. Блаженні ті, хто є в стані вірою проникнути морок кожної проби, трудності і складності, і усвідомити, що «Господь знає тих, хто Його», і що Він також робить так, щоб усе діяло для їх добра.
Ми маємо терпеливо чекати на Господа і терпеливо приймати всі досвідчення, які Його провидіння може визначити для нас, не ставлячи під сумнів мудрості, любові і сили Того, з Ким маємо справу. – R 2806,2887
* * *
Християнин повинен визнати Господнє провидіння у всіх своїх справах, незважаючи на те, приносить воно приємні чи неприємні події, нагороди чи карання. В кожному випадку Господня воля повинна бути сердечно прийнята. Це буде тяжко в несприятливих досвідченнях, особливо тоді, коли це карання, але тоді тим більше потрібно бути покірним, тому що нестача покори приводить до цілковитої самоволі, яка в кінцевому результаті приведе до повної поразки. Тому краще для нас бути такими, як Самуїл, котрий є типом Малої Черідки, щоб нам вистачало лише погляду, аніж бути такими, як Ілій, котрий є типом Великої Громади, якому потрібне було карання за велику міру сваволі.
Вірші Зоріння: 184. Статті з Вартової Башти: R 5296.
Питання: Які я мав досвідчення минулого тижня, пов’язані з думкою цього вірша? Як я їх прийняв? Що мені у цьому допомагало чи перешкоджало? Що з того виникло?
Виберіть собі сьогодні, кому будете служити… А я та дім мій будемо служити Господеві — Іс.Н. 24:15.
Нехай інші шанують кого хочуть і що хочуть, але ми, котрі спробували, що Господь добрий, котрі пізнали Його через Його Слово, через Його провидіння і через силу Його Духа, яка побудила нас до віднови нашого життя, не можемо чинити нічого іншого, як тільки шанувати Бога. Шануючи Його, ми мусимо беззастережно Йому довіряти. А довіряючи Йому без застережень, ми з задоволенням будемо поступати дорогою, яку Він нам вказує. Довіряючи і поступаючи таким чином, будьмо задоволені зі всього, що нас зустріне, бо ж рука, яка нас провадить, це Його рука. І будьмо певні, що так ідучи за правдивим Пастирем, ми обов’язково дійдемо до вівчарні Царства. В цьому запевненні ми маємо радість, мир і благословення серця, навіть у домі нашої мандрівки. – R 2872
* * *
Швидке прийняття рішення виконувати Господню волю, коли ми розпізнаємо її, є єдиним гідним способом поводження вірних. Характерним є те, що частково невірні стримуються від виконання Божої волі і одночасно з тим ідуть на компроміс зі злом, навіть, якщо попередньо пізнали Божу волю стосовно добра і зла. Хоча Господь є довготерпеливим, та, остаточно, Він змусить таких прийняти рішення. Так покерує їхніми досвідченнями, що вони будуть змушені прийняти рішення чинити Його волю або піти проти неї. Тому нехай вірні, як старожитній Ісус Навин, словом і ділом заохочують частково невірних до властивого рішення; але незалежно від того, чи ті останні приймуть заохочення чи ні, нехай вірні під головуванням Христа, їх Голови, і надалі залишаться мертвими для себе і світу, а живими для Бога. Наскільки вони зможуть проявити свій вплив, так нехай служать Господеві.