І як Його повели, то схопили якогось Симона…, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом! — Лук. 23:26.
Ми часто задумуємось, де ж були Петро, Іван і Яків, що не бачили тягаря свого Господа і не прибігли Йому на допомогу? Якщо ми схильні заздрити Симонові, що він мав такий привілей допомогти Господу в несенні Його хреста, то подумаймо про те, що багато з братів Господа щоденно носять символічні хрести, і що нашим привілеєм є допомагати їм, і що Господь згодився будь-яку службу, зроблену для Його вірних послідовників, вважати зробленою Йому особисто. Як дерев’яний хрест не був найтяжчим тягарем нашого Господа, то так само Його послідовники мають хрести, яких світ не бачить, але «брати» повинні їх розуміти. «Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового». – R 3369
* * *
Через знесилення хрест вичерпав сили Ісуса до меж витривалості, але Бог своєчасно приготував необхідну поміч, хоча Симон і був неохочим помічником. Наведений вище вірш дає зрозуміти, що Ісус ніс хрест з тієї сторони, де з’єднуються балки, тому ніс його важчу частину. Без сумніву, Ісус ніс хрест, важчий від наших. Коли ми несемо свої хрести, то переконуємося, що Ісус несе їх важчу частину. Він зважає на наше «створення», знає нашу слабкість, тому йде перед нами і несе важчу частину нашого тягаря. І так, завдяки Своїй ласці, Він дає нам можливість витривати до кінця, не дивлячись на всі перешкоди.
Милість та правда нехай не залишать тебе, – прив’яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого — Пр. 3:3.
Хоча справедливість є першою рисою заповіді любові, вона не є єдиною її вимогою. Вона вимагає, аби наша любов, виходячи за межі точної справедливості, спонукала нас проявляти милосердя і прощення. А проявляючи таким чином милосердя, ми наслідуємо Божу любов. В нашому поводженні з іншими, які, як і ми, є грішними та недосконалими, ми повинні пам’ятати про цю важливу рису і бути не лише справедливими до них, але ще й милосердними, великодушними та доброзичливими, навіть до невдячних – щоб тим самим ми могли бути дітьми нашого Отця, Який є в небі. – R 3020
* * *
Правда є Господнім Словом; а милосердя є застосуванням Господнього Слова в теперішніх смутках. Жодне кольє, оздоблене дорогим камінням, не становить кращої оздоби, аніж ці риси, які прикрашають християнський характер. Любов до милосердя і правди повинна бути скристалізована в серці. Бо тоді ці прикмети стають нашою вічною оздобою, чинячи нас більш привабливими, ніж найрідкісніший самоцвіт чи найкоштовніший діамант, який випромінює ясне сяйво навколо нас.
Вірші Зоріння: 275. Статті з Вартової Башти: R 5309
Питання: Чи дотримувався я милосердя і правди, чи тривав в них, чи проявляв їх у практичному житті минулого тижня? Як? Чому? В яких обставинах? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? З якими результатами?