Якби воїни хреста раз усвідомили властиву думку, що обмова і лихослів’я є вбивством характеру іншого, а наклеп є грабунком доброго імені іншого, то вони швидше побачили б цю справу в її справді огидному світлі, так, як вона, очевидно, виглядає в очах Господа. Річ, хоч раз побачена з правдивої, Божої точки зору, повинна розбудити його нове серце до якомога більшої активності в переборюванні таких вчинків тіла і диявола. Кожен, хто буде старатися вичистити старий квас злоби, заздрості, розбрату, фальші та лихослів’я, буде чистим в серці, відбитком Господа. – R 3272
* * *
Кожен з нас має так багато недоліків, а інші так багато достоїнств, що ми ні про кого не повинні висловлюватись погано. Мусимо чисто позамітати свої власні підлоги, перш ніж спробуємо замітати підлоги інших. Це допоможе нам виявляти більше співчуття до інших. Несхвально висловлюватися про інших ми можемо лише тоді, коли нас до цього спонукає засада Золотого Правила, аби запобігти шкоді, яка б мала місце, якби про це не було сказано.
Бо чим серце наповнене, те говорять уста. Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе — Мат. 12:34, 35.
Отож, нашою найпершою турботою повинно бути наше серце, щоб його почуття і нахили могли бути вповні під контролем Божої ласки, щоб кожен принцип правди і праведності міг бути там укорінений, а справедливість, милосердя, доброта, братерська ввічливість, любов, віра, тихість, стриманість, найвища пошана до Бога і Христа і гаряча любов до всіх рис святості могли бути міцно закріплені як провідні принципи життя. Якщо ці принципи будуть закріплені, утверджені в серці, тоді з доброго скарбу серця уста будуть говорити слова правди, розсудливості, мудрості і ласки. – R 1937
* * *
Серце є джерелом наших слів і вчинків; тому, якими є слова і вчинки людини, таким є її серце. Добре серце наповнене добрими словами і вчинками; лихе серце – лихими словами і вчинками. Наскільки ж необхідним є берегти серце в чистоті! Наступна настанова призначена особливо всім послідовникам Господа: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Пр. 4:23).