І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його — Лук. 4:22.
Це повинно бути правдою, наскільки це можливо, про всіх послідовників Господа: їх мова, випливаючи з сердець, наповнених симпатією до Правди, а також мова тих всіх, які її люблять і шукають, повинна бути приємна і поміркована. Їхні слова повинні бути завжди в межах розсудку і праведності, і в докладній згоді зі Словом Господа. Їх поведінка, як живих листів, повинна гармонізуватись з їх словами, щоб навіть їхні неприятелі дивувались і брали з них приклад, як з тих, які були з Ісусом і вчилися від Нього. – R 2437
* * *
Слова благодаті, що линули з уст нашого Господа, були прекрасними, глибокими, милими й помічними. Вони доводили, що Ісус був великим оратором, переконливим промовцем і найприємнішим проповідником. Його надзвичайні здібності в цьому відношенні викликали подив і захоплення серед слухачів і приводили до того, що вони мимоволі визнавали Його вищість в публічних промовах. «Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік».
Ви не знаєте, якого ви духа. Бо Син Людський прийшов не губити душі людські, а спасати! — Лук. 9:55, 56.
Це стосується всіх учнів Господа: вони постійно мають вчитися уникати цієї надто критичної схильності до засуджування та нищення інших людей, якщо прагнуть милосердя для себе. Правило, яке встановив Господь, полягає в тому, що ми повинні сподіватися милості від Нього лише в такій мірі, в якій виявляємо цю чесноту до інших. Така прискіпливість, яка готова звинувачувати і засуджувати кожного, вказує на поганий стан серця – такий, якого Господній народ має остерігатися. Милосердя, доброта, любов є елементами характеру, які Він бажає бачити в духовних Ізраїльтянах і без яких ми не можемо довго залишатися Його дітьми – R 3315.
* * *
Подібно як Іван та Яків, багато хто з Господнього народу, бачивши зневагу Господа і Його справи, мали бажання закликати Бога до знищення чинителів зла. Вони не усвідомлювали розбіжності між такою поведінкою та своїм служінням Євангелії. Слуги Правди мають запам’ятати, що вони, як християни, повинні старатися, жертвуючи свого життя на користь світу – рятувати світ від стану смерті та процесу вмирання. Тому вони не можуть перекреслити мету свого посвячення через прагнення помстити своїм ворогам в будь-якому значенні цього слова.
Співзвучні вірші: Повтор. 32:35; Мат. 1:21; 5:44; 18:11; 20:28; Мар. 10:45; Рим. 12:17,19; 1 Сол. 5:15; 1 Пет. 2:23; 3:9; Лук. 19:10; Ів. 3:15-17; 10:10; 12:47; Рим. 3:21-27; 4:24,25; 5:6-11; 12:19-21; 2 Кор. 5:18-21; Євр. 10:30.
Пісні: 82, 5, 15, 20, 67, 82, 102 / 46, 63, 126. // 167, 5, 15, 28, 132, 168, 246.
Вірші Зоріння: 226. Вартова Башта: R 4849.
Питання: Чи цього тижня я відчув спасаючу працю Ісуса? Як? Як це на мене вплинуло?