Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами — Євр. 12:1.
Ви, які бачите перед собою нагороду для покликаних Єговою і які силкуєтесь бігти до мети, «підперезавши стегна свого розуму», зміцніть і закріпіть свої цілі та зусилля, відновіть вашу рішучість, подвойте ваш запал, відкиньте тягарі зайвих світських турбот, збільште вашу ревність і, як наполягає Апостол, біжіть з терпеливістю в змаганнях, що є перед вами. Біжіть не так, як той, хто лише б’є повітря, але як той, хто має перед собою ціль і хто, з відчайдушним запалом, сповнений рішучості робити свій поклик і вибір певним. – R 3149
* * *
Шляхетний приклад Старожитніх Гідних, що оточує нас, як тип оточує свій антитип, засвідчує Божу вірність до лояльних, наставляє нас, щоб ми відкинули всі обтяжливі гріхи та оману, а також тягарі самолюбства і світовості, які ускладнюють наш біг за нагородою. Будучи в такий спосіб звільнені, ми можемо з більшою готовністю тривати в цьому бігу з метою осягнення та збереження Христової подібності.
Вірші Зоріння: 41. Статті з Вартової Башти: R 5318
Питання: Що я зробив з моїми «тягарями», обтяжливими гріхами і бігом за нагородою на цьому тижні? Які були мої мотиви, помочі, перешкоди та результати?
А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він — 1 Ів. 2:6.
Він повинен поводитись так, як поводився його Господь в житті загалом і стосовно всього, що є добре, а також уникати відповідно всього, що є погане. Він повинен ступати докладно, як тільки можливо, слідами Ісуса. Однак, це не означає, що він повинен чи може в своєму недосконалому тілі піднятись до висот досконалості свого Господа, котрий навіть в тілі був досконалий. Думка вищевказаного вірша є такою, що ми повинні поступати так, як поступав Він – в той же спосіб і в тому самому напрямку, до тієї самої мети і взірця, якого Він визнав і встановив. – R 3235
* * *
Пробувати в Христі означає не тільки посвятитись і наповнитись Духом, але й тривати в стані посвяти, бути мертвим для себе і світу, а живим для Бога. Ісус виконав Свої обітниці посвяти – Він залишався мертвим для Себе і світу, а живим для Бога. Тому Він досліджував Слово, пильнував і молився в гармонії з тим Словом, проповідував і практикував Слово, а також терпів в святості за вірність Слову. Хто перебуває в Христі, той не просто повинен так поводитись, але в дусі він буде це чинити досконало, а в тілі настільки досконало, наскільки занепала земна посудина йому дозволить. Дійсно, благословенним є поводження, подібне до Христового! Хто так поступає, посідає все.