Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, – бо… той себе береже, і лукавий його не торкається — 1 Ів. 5:18.
Доки серце (розум, воля) є святим, в гармонії з Богом і праведністю, тобто, доки дух святості перебуває в нас, новий розум не може дозволити на гріх, але мусить бути і буде його противником. Не дивлячись на численні бої, що ведуться з членами нашої упалої і слабкої людської природи, з її апетитами й забаганками, ми є відособлені і відрізнені від тіла. Слабості і недосконалості тіла не приписуються новому розумові в Ісусі Христі, але вважаються прикритими завдяки заслузі викупної жертви нашого Господа. – R 2438
* * *
Нове створіння є сплоджене Богом. Воно є духовною якістю кожного органу мозку і дає кожному органу здатність співпрацювати у виконанні Божої волі. Тому нове створіння – як воля, що прагне виконувати і виконує Божу волю – ніколи не грішить. Це нове створіння пильнує всі думки, мотиви, слова і діла, піддаючи їх під Божу волю, і це робить неможливим противникові очорнити особу, сплоджену Богом.
Ви не знаєте, якого ви духа. Бо Син Людський прийшов не губити душі людські, а спасати! — Лук. 9:55, 56.
Це стосується всіх учнів Господа: вони постійно мають вчитися уникати цієї надто критичної схильності до засуджування та нищення інших людей, якщо прагнуть милосердя для себе. Правило, яке встановив Господь, полягає в тому, що ми повинні сподіватися милості від Нього лише в такій мірі, в якій виявляємо цю чесноту до інших. Така прискіпливість, яка готова звинувачувати і засуджувати кожного, вказує на поганий стан серця – такий, якого Господній народ має остерігатися. Милосердя, доброта, любов є елементами характеру, які Він бажає бачити в духовних Ізраїльтянах і без яких ми не можемо довго залишатися Його дітьми – R 3315.
* * *
Подібно як Іван та Яків, багато хто з Господнього народу, бачивши зневагу Господа і Його справи, мали бажання закликати Бога до знищення чинителів зла. Вони не усвідомлювали розбіжності між такою поведінкою та своїм служінням Євангелії. Слуги Правди мають запам’ятати, що вони, як християни, повинні старатися, жертвуючи свого життя на користь світу – рятувати світ від стану смерті та процесу вмирання. Тому вони не можуть перекреслити мету свого посвячення через прагнення помстити своїм ворогам в будь-якому значенні цього слова.
Співзвучні вірші: Повтор. 32:35; Мат. 1:21; 5:44; 18:11; 20:28; Мар. 10:45; Рим. 12:17,19; 1 Сол. 5:15; 1 Пет. 2:23; 3:9; Лук. 19:10; Ів. 3:15-17; 10:10; 12:47; Рим. 3:21-27; 4:24,25; 5:6-11; 12:19-21; 2 Кор. 5:18-21; Євр. 10:30.
Пісні: 82, 5, 15, 20, 67, 82, 102 / 46, 63, 126. // 167, 5, 15, 28, 132, 168, 246.
Вірші Зоріння: 226. Вартова Башта: R 4849.
Питання: Чи цього тижня я відчув спасаючу працю Ісуса? Як? Як це на мене вплинуло?