І стало це [Боже Слово] в серці моїм, як огонь той палючий, замкнений у костях моїх, – і я змучивсь тримати його й більш не можу! — Єр. 20:9.
Ми, котрі маємо привілей залишатися і надалі в благодаті, благословенні та просвіченні, віддаймо хвалу Господу, і пильнуймо, щоб мила здібність Івана і його енергія та ревність проявлялися в нас. Також пам’ятаймо, що хоча він є названий улюбленим учнем, то, однак, через велику ревність був разом зі своїм братом названий Воанергес – сини громові. Будьмо повні енергії, повні посвяти, які спонукає любов, щоб ми могли прославляти Господа в своєму тілі та в дусі, які належать Йому. – R 2806
* * *
Оскільки християнин вірить з сильним переконанням, тому він так і говорить. Бо нього було б так неможливим утриматися від проповідування Божого Слова, як неможливим було б затримати води Ніаґари від протікання через водоспад. Ті, які не прийняли Правди з любові до неї, можуть і часто без приводу утримуються від її проповідування; та лише ті, котрі люблять Божі свідоцтва, будуть і мусять розповідати про Його ласку при всіх відповідних нагодах.
Щоб були ви бездоганні та щирі, «невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду», що в ньому ви сяєте, як світла в світі, додержуючи слово життя — Фил. 2:15,16.
Обов’язком кожної Божої дитини є велика активність в поширенні Правди, дозволяючи світити її світлу, підтримуючи її лампу в чистоті і горінні. «Чистота і горіння»! Що це означає? Це означає, що ми маємо приділяти багато уваги словам життя, щоб осягнути докладне знання Правди, а також старанно і вірно очищувати кожен слід омани відразу, як тільки ми його зауважимо, – чи то буде помилка в доктрині, чи в наших щоденних ділах, або ж в розмовах, – щоб чисте світло Божої Правди світило з якнайменшою перешкодою за посередництвом чистого і відкритого характеру. – R 3243
* * *
Стараймося, на скільки це залежить від нас, щоб наша поведінка не стала такою, що заслуговує догани, чи шкідливою. Ми повинні бути такими, яким був наш Господь, тобто маємо постійно бути зайняті чиненням добра. А якби тоді хтось побачив в нас вади, то вони не були б результатом зла з нашого боку, але злого стану сердець і розумів тих, які вишукують вади в інших. Як і наш Господь, серед злого оточення, ми повинні світити як світла в світі, стараючись благословляти, а не шкодити. Якщо ж через те світло, котре отримуємо, ми є зненавиджені дітьми темряви, то добре буде пригадати собі подібні досвідчення нашого Господа, щоб як Він, коли Його відкинули одні, могли шукати інших, яких можливо будемо мати привілей благословити земними чи небесними благами.