Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні — Ів. 8:36.
Правдиві послідовники, які прислухаються до Слова Великого Учителя і стараються в усіх справах бути Його учнями, є не лише звільнені від забобонів та неуцтва, але також і від служіння гріхові, замість того вони одержують здібність правильно оцінювати свої власні природні слабості й хиби, а також Божі думки – Правду. Внаслідок цього їх свобода є свободою, яка їх благословляє, а не шкодить, яка замінює гордість чи хвалькуватість покорою, розвиває терпеливість замість гніву, спроваджує великодушність і доброзичливість замість злоби і самолюбства, дає свободу, яка приносить радість і мир замість невдоволення і гіркоти духа. Дійсно, лише Син може зробити нас по справжньому вільними! – R 2438
* * *
Божий Син є великим Визволителем. Він звільняє найбільш жалюгідних невільників з найгнітючішої неволі (сатани), з рук найжорстокіших гнобителів (гріха, омани, самолюбства, світовості, смерті й аду). Він дає звільненим найславнішу свободу, яка прагне виконувати Божу волю з найчистіших мотивів – віри, надії, любові і послуху – задля отримання вічного життя. І все це є даром Його милості, можливим завдяки найвинятковішій жертві і послузі, записаній в літописах історії світу.
Ви не знаєте, якого ви духа. Бо Син Людський прийшов не губити душі людські, а спасати! — Лук. 9:55, 56.
Це стосується всіх учнів Господа: вони постійно мають вчитися уникати цієї надто критичної схильності до засуджування та нищення інших людей, якщо прагнуть милосердя для себе. Правило, яке встановив Господь, полягає в тому, що ми повинні сподіватися милості від Нього лише в такій мірі, в якій виявляємо цю чесноту до інших. Така прискіпливість, яка готова звинувачувати і засуджувати кожного, вказує на поганий стан серця – такий, якого Господній народ має остерігатися. Милосердя, доброта, любов є елементами характеру, які Він бажає бачити в духовних Ізраїльтянах і без яких ми не можемо довго залишатися Його дітьми – R 3315.
* * *
Подібно як Іван та Яків, багато хто з Господнього народу, бачивши зневагу Господа і Його справи, мали бажання закликати Бога до знищення чинителів зла. Вони не усвідомлювали розбіжності між такою поведінкою та своїм служінням Євангелії. Слуги Правди мають запам’ятати, що вони, як християни, повинні старатися, жертвуючи свого життя на користь світу – рятувати світ від стану смерті та процесу вмирання. Тому вони не можуть перекреслити мету свого посвячення через прагнення помстити своїм ворогам в будь-якому значенні цього слова.
Співзвучні вірші: Повтор. 32:35; Мат. 1:21; 5:44; 18:11; 20:28; Мар. 10:45; Рим. 12:17,19; 1 Сол. 5:15; 1 Пет. 2:23; 3:9; Лук. 19:10; Ів. 3:15-17; 10:10; 12:47; Рим. 3:21-27; 4:24,25; 5:6-11; 12:19-21; 2 Кор. 5:18-21; Євр. 10:30.
Пісні: 82, 5, 15, 20, 67, 82, 102 / 46, 63, 126. // 167, 5, 15, 28, 132, 168, 246.
Вірші Зоріння: 226. Вартова Башта: R 4849.
Питання: Чи цього тижня я відчув спасаючу працю Ісуса? Як? Як це на мене вплинуло?