Тож усі, хто досконалий, думаймо це; коли ж думаєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це. Та до чого дійшли ми, поступаймо в тім самім далі — Фил. 3:15, 16.
Тим, хто досягнув мети досконалої любові, необхідно бути активно зайнятими в Господній праці, віддаючи своє життя за братів. Вони повинні стояти не лише як представники Бога і засад праведності, але й як представники сильних в Господі і в силі Його могутності, та у вірі в Його Слово – готовими і охочими, і здібними в заохочуванні інших, які біжать в змаганнях, щоб вони також могли досягти тієї «мети». – R 2753
* * *
Минулі досягнення в сфері характеру є підставою для теперішнього розвитку та перспективою на майбутнє. Вірне використання того, що ми вже здобули, призведе до подальшого зросту. Таким є відчуття серця всіх тих, чиї серця міцно утверджені в Бозі; і, не зважаючи на недоліки в їх службі, знанні чи достоїнстві, Бог буде вважати це за підставу до подальшого благословення зростанням в службі, знанні та достоїнстві, якими Він наділить їх у властивому часі.
Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете — Луки 21:19.
«А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали», пояснює Апостол. Отож є очевидним, що терпеливість включає інші чесноти характеру – вона вказує на їх посідання в певній мірі. Терпеливості Божого люду звичайно мусить передувати віра, а рівень терпеливості зазвичай показує величину віри. Християнин, який є нетерпеливим і неспокійним, очевидно не має віри в Господа, інакше б він міг відпочивати, довіряючи Божим ласкавим обітницям і чекаючи на їх здійснення. Після застосування відповідної пильності і енергії, він повинен з задоволенням полишити в руках Господа результати, часи і пори їх осягнення. – R 3245
* * *
Цей вірш повинен бути перекладений так: «Через вашу терпеливість зберігайте душі ваші». Слово терпеливість в цьому перекладене з грецького слова, яке означає постійність, а не з того, яке означає довге зношення. Постійність є силою характеру, завдяки якій через витривалість в праведному поводженні серед труднощів, які спокійно зноситься, ми просуваємося вперед в праведному поступуванні, одночасно зміцняючи самоконтроль. Завдяки такому визначенню наш вірш стає ясним. Настанова Ісуса заохочує нас просуватися вперед, радісно зносячи перешкоди на дорозі праведності. Тільки в такий спосіб ми зможемо зберегти своє духовне життя.