Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління. Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні — Тит. 1:15, 16.
Який це жахливий стан, і яким обережним повинен бути увесь Божий люд, щоб не тільки мати чисте серце, чистий розум, але й берегти своє сумління дуже чуйним, в тісній сполуці з Господнім Словом! Цей стан можна зберегти лише за умови суворого й частого засудження себе самого на підставі зразка, даного Богом – Його права любові.
Коли приступлять, то хочу спинити
Пихи й жадоби найменші бажання,
Щоб у зародку вогонь той згасити,
Й не допустити волі блукання.
– R 2516
* * *
Якістю серця людини є якесь ставлення до всього, з чим вона стикається; для неї кожна річ є добра або погана, в залежності від того, чи вона сама є добра чи погана. Ті, які є чистими, приписують чистоту всьому, з чим стикаються, а нечисті опоганюють усе, до чого торкаються. Ця різниця існує в зв’язку з різницею в їх моральних рисах. Коли хтось, хто вже належав Богові, стає нечистим, то він занечищується більше, ніж той, хто ніколи не був чистим. Його істота стає опоганеною.
Він – Господь, нехай зробить те, що добре в очах Його! — 1 Сам. 3:18.
Ми не знаємо, що є для нашого найвищого добра. Іноді ті речі, про які ми просимо і яких прагнемо, вважаючи добрими, насправді можуть бути для нас некорисними. Блаженні ті, хто є в стані вірою проникнути морок кожної проби, трудності і складності, і усвідомити, що «Господь знає тих, хто Його», і що Він також робить так, щоб усе діяло для їх добра.
Ми маємо терпеливо чекати на Господа і терпеливо приймати всі досвідчення, які Його провидіння може визначити для нас, не ставлячи під сумнів мудрості, любові і сили Того, з Ким маємо справу. – R 2806,2887
* * *
Християнин повинен визнати Господнє провидіння у всіх своїх справах, незважаючи на те, приносить воно приємні чи неприємні події, нагороди чи карання. В кожному випадку Господня воля повинна бути сердечно прийнята. Це буде тяжко в несприятливих досвідченнях, особливо тоді, коли це карання, але тоді тим більше потрібно бути покірним, тому що нестача покори приводить до цілковитої самоволі, яка в кінцевому результаті приведе до повної поразки. Тому краще для нас бути такими, як Самуїл, котрий є типом Малої Черідки, щоб нам вистачало лише погляду, аніж бути такими, як Ілій, котрий є типом Великої Громади, якому потрібне було карання за велику міру сваволі.
Вірші Зоріння: 184. Статті з Вартової Башти: R 5296.
Питання: Які я мав досвідчення минулого тижня, пов’язані з думкою цього вірша? Як я їх прийняв? Що мені у цьому допомагало чи перешкоджало? Що з того виникло?