Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте! — Фил. 4:4.
Не може бути забагато веселих християн, а також вони не можуть радіти забагато, якщо радіють в Господі. Ця радість не мусить бути ані галасливою, ані навпаки. Однак вона вказує на спокій, щастя, мир і задоволення душі, які не вимагають галасливого виявлення, як деякі про це помилково думають. Лише ті можуть завжди радіти, які живуть дуже близько Господа і які завжди відчувають єдність з Ним, відчувають, що Він дбає і стереже їх, що певною є Його обітниця, що все допомагає для їх найвищого добра як християн. – R 3127
* * *
Християнин завжди повинен радіти в Господі; не в земних речах, а в тих, які стосуються вічності, в справах посвяти та її зобов’язань, привілеїв, уроків, зростання, заповідей і досягнень. Стале звертання уваги на отримані благословенства буде приводом для радості, знову і знову. Що інше могло б бути причиною радості, як не роздумування над нашим виправданням, посвяченням, оживленням духом, духовним світлом, поживою, зростом, перемогами, служінням, Божим синівством і співспадкоємством з Христом!
Ви не знаєте, якого ви духа. Бо Син Людський прийшов не губити душі людські, а спасати! — Лук. 9:55, 56.
Це стосується всіх учнів Господа: вони постійно мають вчитися уникати цієї надто критичної схильності до засуджування та нищення інших людей, якщо прагнуть милосердя для себе. Правило, яке встановив Господь, полягає в тому, що ми повинні сподіватися милості від Нього лише в такій мірі, в якій виявляємо цю чесноту до інших. Така прискіпливість, яка готова звинувачувати і засуджувати кожного, вказує на поганий стан серця – такий, якого Господній народ має остерігатися. Милосердя, доброта, любов є елементами характеру, які Він бажає бачити в духовних Ізраїльтянах і без яких ми не можемо довго залишатися Його дітьми – R 3315.
* * *
Подібно як Іван та Яків, багато хто з Господнього народу, бачивши зневагу Господа і Його справи, мали бажання закликати Бога до знищення чинителів зла. Вони не усвідомлювали розбіжності між такою поведінкою та своїм служінням Євангелії. Слуги Правди мають запам’ятати, що вони, як християни, повинні старатися, жертвуючи свого життя на користь світу – рятувати світ від стану смерті та процесу вмирання. Тому вони не можуть перекреслити мету свого посвячення через прагнення помстити своїм ворогам в будь-якому значенні цього слова.
Співзвучні вірші: Повтор. 32:35; Мат. 1:21; 5:44; 18:11; 20:28; Мар. 10:45; Рим. 12:17,19; 1 Сол. 5:15; 1 Пет. 2:23; 3:9; Лук. 19:10; Ів. 3:15-17; 10:10; 12:47; Рим. 3:21-27; 4:24,25; 5:6-11; 12:19-21; 2 Кор. 5:18-21; Євр. 10:30.
Пісні: 82, 5, 15, 20, 67, 82, 102 / 46, 63, 126. // 167, 5, 15, 28, 132, 168, 246.
Вірші Зоріння: 226. Вартова Башта: R 4849.
Питання: Чи цього тижня я відчув спасаючу працю Ісуса? Як? Як це на мене вплинуло?