Я благаю, а й за тих… щоб були всі одно, щоб одно були в Нас і вони… і щоб пізнав світ… що їх полюбив Ти, як Мене полюбив — Ів. 17:20-23.
Ми з подивом запитуємо, як так може бути? Наш Господь Ісус завжди був у досконалій згоді з Отцем – Син, який славно віддзеркалював Його подобу. Але не так було з нами. Ми були грішниками і не мали нічого, гідного любові. Так, але ми стали обмиті і очищені, і якими б недосконалими не залишалися наші земні посудини, наші серця є досконалими в очах Того, Хто може читати серця. І коли Він бачить в нас досконалі серця, – досконалі наміри і бажання, – які стараються перебороти слабості і немочі недосконалого тіла, які стараються з болем, але рішучістю чинити Його волю, покірно довіряючи засобам, які Він приготував для нашого визволення з упадку, тоді Бог визнає в нас ці зусилля, як гідні Його любові. – R 3160
* * *
Благословенна думка! Люд Господній радіє заступництву Христа, який просить Отця про вдосконалення кожного в знанні та вірі в Сина Божого, як співучнів Ісуса Христа. Нехай це нас не дивує, коли вдосконалення вірних в єдності мусить випереджати провадження світу до віри, через яку він визнає, що Отець любить Свій правдивий люд такою самою любов’ю, якою обдарував Ісуса.
Ви не знаєте, якого ви духа. Бо Син Людський прийшов не губити душі людські, а спасати! — Лук. 9:55, 56.
Це стосується всіх учнів Господа: вони постійно мають вчитися уникати цієї надто критичної схильності до засуджування та нищення інших людей, якщо прагнуть милосердя для себе. Правило, яке встановив Господь, полягає в тому, що ми повинні сподіватися милості від Нього лише в такій мірі, в якій виявляємо цю чесноту до інших. Така прискіпливість, яка готова звинувачувати і засуджувати кожного, вказує на поганий стан серця – такий, якого Господній народ має остерігатися. Милосердя, доброта, любов є елементами характеру, які Він бажає бачити в духовних Ізраїльтянах і без яких ми не можемо довго залишатися Його дітьми – R 3315.
* * *
Подібно як Іван та Яків, багато хто з Господнього народу, бачивши зневагу Господа і Його справи, мали бажання закликати Бога до знищення чинителів зла. Вони не усвідомлювали розбіжності між такою поведінкою та своїм служінням Євангелії. Слуги Правди мають запам’ятати, що вони, як християни, повинні старатися, жертвуючи свого життя на користь світу – рятувати світ від стану смерті та процесу вмирання. Тому вони не можуть перекреслити мету свого посвячення через прагнення помстити своїм ворогам в будь-якому значенні цього слова.
Співзвучні вірші: Повтор. 32:35; Мат. 1:21; 5:44; 18:11; 20:28; Мар. 10:45; Рим. 12:17,19; 1 Сол. 5:15; 1 Пет. 2:23; 3:9; Лук. 19:10; Ів. 3:15-17; 10:10; 12:47; Рим. 3:21-27; 4:24,25; 5:6-11; 12:19-21; 2 Кор. 5:18-21; Євр. 10:30.
Пісні: 82, 5, 15, 20, 67, 82, 102 / 46, 63, 126. // 167, 5, 15, 28, 132, 168, 246.
Вірші Зоріння: 226. Вартова Башта: R 4849.
Питання: Чи цього тижня я відчув спасаючу працю Ісуса? Як? Як це на мене вплинуло?