Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою — Фил. 4:6.
Може повстати питання: Чому Бог не дає нам речей, про які знає, що є нам потрібні, без нашого прохання про них і посилання на Його обітниці? Це, без сумніву, тому, що ми спочатку маємо прийти до властивого стану серця, а потім одержали Його милості і користали з них. Бо якби ми ті милості навіть і отримали, то будьмо певні, що ми б достатньо не оцінили Божої турботи, дарованої на раніше і тепер. Навіть в стані молитви і вдячності ми, напевно, не розпізнаємо навіть половини причин, за які повинні бути вдячні, і які зможемо зрозуміти лише з часом, коли пізнаємо так, як ми тепер самі є пізнані. – R 3128
* * *
Неспокій так личить християнину, як малій дитині брак віри в любов матері. В серці, в якому панує сполягання на Бога, а на троні сидить вдячність за численні отримані милості, стурбованість не має місця. Божа дитина знає, що в кожній потребі має дуже чуйного Отця, до Якого завжди мають доступ Його благаючі діти; тому, коли дитина представить свої потреби Отцю, стурбованість зникне.
Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете — Луки 21:19.
«А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали», пояснює Апостол. Отож є очевидним, що терпеливість включає інші чесноти характеру – вона вказує на їх посідання в певній мірі. Терпеливості Божого люду звичайно мусить передувати віра, а рівень терпеливості зазвичай показує величину віри. Християнин, який є нетерпеливим і неспокійним, очевидно не має віри в Господа, інакше б він міг відпочивати, довіряючи Божим ласкавим обітницям і чекаючи на їх здійснення. Після застосування відповідної пильності і енергії, він повинен з задоволенням полишити в руках Господа результати, часи і пори їх осягнення. – R 3245
* * *
Цей вірш повинен бути перекладений так: «Через вашу терпеливість зберігайте душі ваші». Слово терпеливість в цьому перекладене з грецького слова, яке означає постійність, а не з того, яке означає довге зношення. Постійність є силою характеру, завдяки якій через витривалість в праведному поводженні серед труднощів, які спокійно зноситься, ми просуваємося вперед в праведному поступуванні, одночасно зміцняючи самоконтроль. Завдяки такому визначенню наш вірш стає ясним. Настанова Ісуса заохочує нас просуватися вперед, радісно зносячи перешкоди на дорозі праведності. Тільки в такий спосіб ми зможемо зберегти своє духовне життя.