Якими б не були наші природні уподобання щодо конкретності та наполегливості в молитві, ми мусимо брати наші інструкції зі Святого Письма; а, переборюючи наші природні уподобання, ми мусимо як «діточки» і «улюблені діти» підпорядковувати наші погляди і поведінку вказівці, яка походить згори. Тому всі пам’ятаймо слова: «Просіть [в Ім’я Моє] – і отримаєте, щоб повна була ваша радість» (Ів. 16:24). Небесний Отець приготував численні милості, благословення і передбачення для Своїх слухняних і вірних дітей, які будуть Його про це просити. – R 2004
* * *
Господній Люд повинен завжди молитися і не переставати. Довгоочікувана відповідь є найбільш цінованим благословенством. Тому тривале перебування в молитві про Отцівську благодать в результаті принесе поглиблення нашої духовності й осягнення святих прагнень.
Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете — Луки 21:19.
«А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали», пояснює Апостол. Отож є очевидним, що терпеливість включає інші чесноти характеру – вона вказує на їх посідання в певній мірі. Терпеливості Божого люду звичайно мусить передувати віра, а рівень терпеливості зазвичай показує величину віри. Християнин, який є нетерпеливим і неспокійним, очевидно не має віри в Господа, інакше б він міг відпочивати, довіряючи Божим ласкавим обітницям і чекаючи на їх здійснення. Після застосування відповідної пильності і енергії, він повинен з задоволенням полишити в руках Господа результати, часи і пори їх осягнення. – R 3245
* * *
Цей вірш повинен бути перекладений так: «Через вашу терпеливість зберігайте душі ваші». Слово терпеливість в цьому перекладене з грецького слова, яке означає постійність, а не з того, яке означає довге зношення. Постійність є силою характеру, завдяки якій через витривалість в праведному поводженні серед труднощів, які спокійно зноситься, ми просуваємося вперед в праведному поступуванні, одночасно зміцняючи самоконтроль. Завдяки такому визначенню наш вірш стає ясним. Настанова Ісуса заохочує нас просуватися вперед, радісно зносячи перешкоди на дорозі праведності. Тільки в такий спосіб ми зможемо зберегти своє духовне життя.