Очікуй на Госnода: будь відважний, і хай буде міцне твоє серце; очікуй, кажу, на Господа! — Пс. 27:14 (KJV).
Час є важливим елементом у всіх Божих планах, тому ми не повинні бути розчаровані, коли наша витривалість є виставлена на пробу, а благословення, яких ми так прагнемо, довго не надходять. Бог призначив час, щоб сформувати світ і підготувати його на оселю для людей; час, щоб дати світу необхідний досвід із злом; час, щоб підготувати прихід Христа як Відкупителя світу; час, щоб підготувати Церкву і решту Свого люду віку Євангелії до участі в Його славному царюванні; і мусить бути призначений час для впорядкування і врегулювання особистих справ Його народу. Бог не забуває, хоча так часом виглядає, коли Він довго не відповідає на наші молитви. Він, Який дбає про горобців і порахував волосся на нашій голові, не є байдужий до найтихішого зову чи найменшої потреби Своєї покірної дитини. – R 1759
* * *
Божі провидіння, які стосуються його люду, охоплюють численні спізнення з метою випробовування їх терпеливості. Ті, котрі витримають ці випробування з відвагою в серцях, стануть завдяки ним сильними в Господі. Тому вони очікують на Господа серед тих усіх різних життєвих обставин, впевнені, що Той, котрий є за них, об’явить це в часі кожної потреби, яка виникне в їхньому житті.
Щоб були ви бездоганні та щирі, «невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду», що в ньому ви сяєте, як світла в світі, додержуючи слово життя — Фил. 2:15,16.
Обов’язком кожної Божої дитини є велика активність в поширенні Правди, дозволяючи світити її світлу, підтримуючи її лампу в чистоті і горінні. «Чистота і горіння»! Що це означає? Це означає, що ми маємо приділяти багато уваги словам життя, щоб осягнути докладне знання Правди, а також старанно і вірно очищувати кожен слід омани відразу, як тільки ми його зауважимо, – чи то буде помилка в доктрині, чи в наших щоденних ділах, або ж в розмовах, – щоб чисте світло Божої Правди світило з якнайменшою перешкодою за посередництвом чистого і відкритого характеру. – R 3243
* * *
Стараймося, на скільки це залежить від нас, щоб наша поведінка не стала такою, що заслуговує догани, чи шкідливою. Ми повинні бути такими, яким був наш Господь, тобто маємо постійно бути зайняті чиненням добра. А якби тоді хтось побачив в нас вади, то вони не були б результатом зла з нашого боку, але злого стану сердець і розумів тих, які вишукують вади в інших. Як і наш Господь, серед злого оточення, ми повинні світити як світла в світі, стараючись благословляти, а не шкодити. Якщо ж через те світло, котре отримуємо, ми є зненавиджені дітьми темряви, то добре буде пригадати собі подібні досвідчення нашого Господа, щоб як Він, коли Його відкинули одні, могли шукати інших, яких можливо будемо мати привілей благословити земними чи небесними благами.