Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась — 1 Ів. 4:12.
Чи я чогось вартий в Божій оцінці чи нічого, залежить радше від моєї любові до Нього, до Його братів, до Його справи, до світу в цілому, і навіть до моїх ворогів, аніж від мого знання, популярності чи красномовства. Тому в оціненні характеру ми повинні на перше місце ставити любов і вважати її головним критерієм нашої близькості і прийняття Господом. Ті, які одержали Святого Духа, повинні завжди мати добру вдачу. Жодним чином ми не можемо краще звіщати чесноти Того, Хто покликав нас із темряви до Свого дивного світла, як тільки через виявлення духа любові в щоденних життєвих справах. – R 3150
* * *
Святе Письмо заявляє, що Бог є любов, і що Він живе у Своєму народі, не особисто, але через Свого Духа, через Свої чесноти. Тому в кожному, хто виявляє любов, замешкує Бог, і той, хто цю любов демонструє в різних життєвих досвідах, буде мати радість, коли зауважить в собі Божу любов, яка вдосконалюється.
Вірші Зоріння: 205. Статті з Вартової Башти: R 4849
Питання: Які я мав на цьому тижні досвідчення, пов’язані з думкою цього вірша? Як вони були прийняті? Що мені в цьому допомагало чи перешкоджало? Який був результат?
Щоб були ви бездоганні та щирі, «невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду», що в ньому ви сяєте, як світла в світі, додержуючи слово життя — Фил. 2:15,16.
Обов’язком кожної Божої дитини є велика активність в поширенні Правди, дозволяючи світити її світлу, підтримуючи її лампу в чистоті і горінні. «Чистота і горіння»! Що це означає? Це означає, що ми маємо приділяти багато уваги словам життя, щоб осягнути докладне знання Правди, а також старанно і вірно очищувати кожен слід омани відразу, як тільки ми його зауважимо, – чи то буде помилка в доктрині, чи в наших щоденних ділах, або ж в розмовах, – щоб чисте світло Божої Правди світило з якнайменшою перешкодою за посередництвом чистого і відкритого характеру. – R 3243
* * *
Стараймося, на скільки це залежить від нас, щоб наша поведінка не стала такою, що заслуговує догани, чи шкідливою. Ми повинні бути такими, яким був наш Господь, тобто маємо постійно бути зайняті чиненням добра. А якби тоді хтось побачив в нас вади, то вони не були б результатом зла з нашого боку, але злого стану сердець і розумів тих, які вишукують вади в інших. Як і наш Господь, серед злого оточення, ми повинні світити як світла в світі, стараючись благословляти, а не шкодити. Якщо ж через те світло, котре отримуємо, ми є зненавиджені дітьми темряви, то добре буде пригадати собі подібні досвідчення нашого Господа, щоб як Він, коли Його відкинули одні, могли шукати інших, яких можливо будемо мати привілей благословити земними чи небесними благами.