І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії! — 1 Кор. 9:16.
Ми повинні завжди бути готовими розповісти іншим найкращі новини, які знаємо. Співчуття до стогнучого створіння в його різних життєвих труднощах повинно привести нас до того, щоб ми завертали увагу на Господні обітниці щодо наступаючого Царства і благословенств, які будуть доступні всім народам землі. Хто щоденно не проповідує таким чином при будь-якій відповідній нагоді, той дає доказ, що йому або бракує знання чи віри в об’явлені речі, або не робить цього з причини самолюбства, яке Господь не може похвалити. Перебування в такому стані остаточно позбавить його участі в Царстві. – R 3204
* * *
Під Євангелією розуміється добра новина про спасіння в Ісусі і через Ісуса. Найвищий привілей, який може отримати людина, це – надання їй функції вісника Євангелії. Ті, котрі сповнені духом цього становища, дуже засмучуються в своєму серці, коли не можуть виконати своєї місії. Виконання цієї функції так глибоко укорінене в їх характері, що позбавлення їх привілею звіщання Євангелії робить їхні серця нещасними.
Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете — Луки 21:19.
«А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали», пояснює Апостол. Отож є очевидним, що терпеливість включає інші чесноти характеру – вона вказує на їх посідання в певній мірі. Терпеливості Божого люду звичайно мусить передувати віра, а рівень терпеливості зазвичай показує величину віри. Християнин, який є нетерпеливим і неспокійним, очевидно не має віри в Господа, інакше б він міг відпочивати, довіряючи Божим ласкавим обітницям і чекаючи на їх здійснення. Після застосування відповідної пильності і енергії, він повинен з задоволенням полишити в руках Господа результати, часи і пори їх осягнення. – R 3245
* * *
Цей вірш повинен бути перекладений так: «Через вашу терпеливість зберігайте душі ваші». Слово терпеливість в цьому перекладене з грецького слова, яке означає постійність, а не з того, яке означає довге зношення. Постійність є силою характеру, завдяки якій через витривалість в праведному поводженні серед труднощів, які спокійно зноситься, ми просуваємося вперед в праведному поступуванні, одночасно зміцняючи самоконтроль. Завдяки такому визначенню наш вірш стає ясним. Настанова Ісуса заохочує нас просуватися вперед, радісно зносячи перешкоди на дорозі праведності. Тільки в такий спосіб ми зможемо зберегти своє духовне життя.