Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів — 1 Кор. 12:18.
Жоден член Христового Тіла не може сказати, що не потребує іншого; жоден член не може сказати, що він не може нічого робити в службі для Тіла. Під провідництвом нашого славного Голови кожен член, наповнений Його Духом, маючи бажання Йому служити, може це робити. А коли прийде час нагороди, то хто знає, скільки корисної праці Ап. Павла і Аполлоса може бути зараховано деяким покірним помічникам, таким як Акила і Прискилла, які в різний спосіб услуговували, заохочували і підтримували своїх здібніших братів у Господній праці. – R 3152
* * *
Якби ми могли навчитись уроку, що Бог розклав члени в Тілі так, як Йому хочеться, то не тільки не були б заздрісні до становища, яке займають наші співчлени, але радісно спільно з ними співпрацювали б у виконанні ними привілеїв їхнього становища. Бог захотів розмістити кожного члена в Тілі там, де він може найкраще допомогти іншим, і де він сам може отримати найкращу допомогу від інших.
Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете — Луки 21:19.
«А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали», пояснює Апостол. Отож є очевидним, що терпеливість включає інші чесноти характеру – вона вказує на їх посідання в певній мірі. Терпеливості Божого люду звичайно мусить передувати віра, а рівень терпеливості зазвичай показує величину віри. Християнин, який є нетерпеливим і неспокійним, очевидно не має віри в Господа, інакше б він міг відпочивати, довіряючи Божим ласкавим обітницям і чекаючи на їх здійснення. Після застосування відповідної пильності і енергії, він повинен з задоволенням полишити в руках Господа результати, часи і пори їх осягнення. – R 3245
* * *
Цей вірш повинен бути перекладений так: «Через вашу терпеливість зберігайте душі ваші». Слово терпеливість в цьому перекладене з грецького слова, яке означає постійність, а не з того, яке означає довге зношення. Постійність є силою характеру, завдяки якій через витривалість в праведному поводженні серед труднощів, які спокійно зноситься, ми просуваємося вперед в праведному поступуванні, одночасно зміцняючи самоконтроль. Завдяки такому визначенню наш вірш стає ясним. Настанова Ісуса заохочує нас просуватися вперед, радісно зносячи перешкоди на дорозі праведності. Тільки в такий спосіб ми зможемо зберегти своє духовне життя.