[363]
РОЗДІЛ Х
ЧАС НАБЛИЗИВСЯ
Ніщо не стоїть на перешкоді – Встановлення Христового Царства, просування праці вперед – Збіжні свідчення пророцтв – Мудрі світу бачать багато – Святі, котрі пильнують, бачать чіткіше – Для всіх важливо мати відкриті очі у правильному напрямку
ЧАС наблизився для встановлення Царства Відкупителя. Це – сукупне свідоцтво всіх попередніх розділів. Ніщо не стоїть цьому на перешкоді. З жовтня 1872 року ми живемо в сьомому тисячолітті. Дозвіл на оренду влади язичницьким царствам повинен закінчитись разом з 1914 роком. Великий позаобразний Ювілей, Часи Реституції всього, мав свій початок у 1874 році, коли прийшов час на присутність Великого Відновителя. Спосіб Його повернення і характер Його діяльності до сьогоднішнього часу в точності відповідають пророцьким подробицям. Заключні риси цієї епохи, які ми спостерігаємо, повністю погоджуються з рисами її юдейського образу. Ілля прийшов і був прийнятий як провіщено, а передбачене прокляття – великий час утиску – вже насувається. “Чоловік Гріха” об’явлений у всій його огидній потворності, а його провіщений шлях майже добігає до кінця. Тому встановлення давно обіцяного Царства Месії є великою подією, яка є безпосередньо перед нами. Мало того, зараз відбувається його встановлення. Неминуче підкопування та повалення царств цього світу, підпорядкованих князю темряви – “князю цього світу”, – сьогодні певною мірою очевидне навіть буквальним очам дітей цього світу. Однак набагато виразніше, як і повинно бути, його бачать ті, [364] хто дивиться на події, що відбуваються, через бінокль Божого Слова, який, якщо його правильно сфокусувати, наближає до нас віддалені речі та наслідки, а також допомагає Божим дітям розпізнати подробиці, які не під силу буквальним очам, і головні особливості, які державні мужі та філософи світу бачать лише в туманних обрисах. Навіть по-світському мудрі можуть розгледіти суспільні клопоти, які розпалюються, і те, як панування невігластва поступається місцем більш загальному знанню та особистій незалежності. І хоча вони марно сподіваються якогось незнаного та несподіваного сприятливого повороту подій, все ж, як описує Святе Письмо, їхні серця мліють зі страху та очікування того, що приходить на землю, бо вони бачать, як трясуться нинішні символічні небеса, і розуміють, що після такого потрясіння і позбавлення людських мас влади обману, забобонів та релігійних обмежень повинні прийти насилля та анархія.
Але з Божої точки зору (з якої мають привілей дивиться ті з дому віри, хто не дрімає) краще видно не тільки суворість утиску, але й благословенні наслідки, яким він під Божим провидінням сприятиме шляхом впровадження Тисячолітнього Царства. Такою є втіха та більш ніж відшкодування за все лихо, навіть якщо ми або наші найближчі можуть мати участь.
Пророцтва щодо часу були дані частково з метою, щоб ці знання могли бути нашою нинішньою втіхою, щоб ми не знаходилися в сумнівах і замішанні. Інша мета була в тому, щоб ми, як представники цього царства серед людей, могли знати про великі епохальні зміни, що тепер відбуваються, і вміли нести світу свідоцтво про Божий план і т. п. І хоч на нього не звертають сьогодні уваги, воно незабаром принесе людям велику користь і допоможе швидше збагнути Господню присутність у великому дні гніву, який наближається. Ще одна мета полягає у тому, щоб [365] вірні, таким чином озброєні та зміцнені Божим Словом, могли стояти твердо, коли багато хто потраплятиме в невір’я та різні звідницькі омани, що незабаром охоплять “християнство”. Наступна мета – надати переконливості цілому Плану Віків та звернути увагу на нього, адже досвід, загально, показує, що хоч перший проблиск Божого милостивого плану благословити весь світ через Церкву (протягом Тисячолітнього віку) переповнює серця та збуджує найбільшу ревність Його вірних дітей, все ж їхні зусилля просвітити інших сприймаються холодно, і вони усвідомлюють, як мало є тих, хто має “вуха, щоб слухати”. Все це породжує схильність до заспокоєння, до тихого задоволення цінним знанням так, щоб воно приносило якнайменше докорів та опозиції.
Розуміючи цю нашу природну слабість, Господь передбачив пророцтва про час як стимул, щоб нас оживити і пробудити повною мірою, а також підтримати нашу активність в Його службі. Оскільки вже є час “жнив”, жнивна праця повинна займати час, служіння й думки Господніх слуг, котрі тепер, як і учні під час першого приходу, повинні виконувати працю жнивування (Ів. 4: 35-38). Нехай кожен з нас старається робити те, що знаходять його руки, прислухаючись до вказівок великого Головного Женця. Але за більш детальними відомостями про час та порядок подій в цих “жнивах” ми повинні спрямувати читача до наступного тому цієї серії, в якому підкреслена важливість висновків і вищезгаданих та інших пророцтв про час і відмічені різні провіщені знаки та підтверджуючі свідчення про Господню присутність та просування Його праці, доказуючи: що “Час Кінця” настав; що дні очікування Царства виповнились; що очищення Святині закінчене; що велика Праця Жнив просувається вперед; що збирання Ізраїлю є безсумнівним фактом; що насувається Битва Великого Дня Всемогутнього Бога; що повне встановлення славного Божого Царства в призначений час, [366] в кінці Часів Поган1, є незаперечним і певним. Далі показана праця святих під час жнив; позначені кінець “високого поклику” і “зміна” святих, які “були живими й зостались”. Ще показано, що Велика Піраміда в Єгипті є одним з Божих Свідків (Іс. 19: 19, 20), чиє чудове послання є повним і цілковитим підтвердженням Божого плану віків разом з його часами та порами.
1Дивіться Передмову автора (1916), стор. ііі-іv.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: