Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься «Сьогодні», щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха — Євр. 3:13.
Якщо ми відчуваємо, що нас в певній мірі огортає духовна дрімота, непомітно знечулюючи наші духовні чуття, так що Правда втрачає свою надихаючу силу над нами, то нашим першим обов’язком є звернутися до молитви і сполуки з Богом і Його Словом, щоб відчути його очищаючу силу. Бо ми стали учасниками Царства з Христом, коли тільки почате життя затримаємо певним аж до кінця (Євр. 3:14). – R 3149
* * *
Гріх, завдяки своїм різним шляхам підступу до нас, є незмірно підступним, а його мнимо слушні звернення, безперечно, знечулюють податливе серце. Тому учні Христа впродовж Євангельського Віку мають привілей взаємного щоденного заохочування, щоб таким чином могли берегти себе незаплямленими. І наскільки більше цей обов’язок і привілей лежить на нас, коли день швидко наближається!
Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання. Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи — 1 Пет. 2:12,19.
Про нас можуть погано говорити і обмовляти нас, але всі, які нас знають, які мають з нами справи, повинні на досвіді переконатись в нашій відданості принципам, в наших стараннях, щоб слова наших уст, як і думки нашого серця і життєва поведінка, були приємні Господу і приносили славу і честь Його Імені і Його справі, щоб у тім всім ми могли прославляти Бога через Христа, якому належить слава і Царство навіки. – R 3246
* * *
Господній люд часто незаслужено обмовляють. Він повинен безперервно дбати, щоб в своєму житті не заслуговувати на докори. І навіть, якщо це сталося, він не повинен стомлюватися в правильному поводженні; нехай він і надалі поводиться шляхетно, впевнений, що хоча тепер йому не вдається благословити інших своїми добрими ділами, то потім, в День Христа, коли люди одержать можливість спасіння, вони пригадають собі ті добрі вчинки і одержать з того благословенство, яке буде корисним для Божої слави. Насіння, хоча дуже спізнене в паростінні, видасть тоді щедрий врожай. Тому дякуймо Богові за привілей терпіти зло через нашу доброчесність.
Співзвучні вірші: 2 Кор. 8:21; Рим. 12:17; Фил. 4:8; Нeeм. 5:9; 1 Пет. 2:15; 3:13-18; Мат. 5:16; Ів. 13:34,35; 1 Пет. 2:20-24; Рим. 8:17-19; 2 Тим. 2:10-12; Євр. 13: 10-14.
Пісні:
Вірші Зоріння: 287. Статті з Вартової Башти: R 5116.
Питання: Чи обходились зі мною погано минулого тижня? Як я це зносив? Які були результати?