Наші благання, прохання, та кликання до Господа повинні стосуватись освячення серця, наповнення Божим Духом, духовної поживи, оживлення і підкріплення. Що ж стосується щоденних речей, то Він знає, яку ми обрали дорогу і що було б найкориснішим для нас як християн. Ми повинні залишити ці справи Йому. Він не був би задоволений нами, коли б ми настирливо просили про речі, яких Він нам не дав, бо таке поводження не було б прикладом віри в Нього, а навпаки – проявом сумніву, виявом страху, що Він про нас забув або ж злегковажив Своєю обітницею давати нам все необхідне. – R 3337
* * *
Ми потребуємо речей земних і небесних, але не знаємо подробиць щодо них. Не знаємо також, в якому порядку, часі, місці чи в який спосіб можуть бути заспокоєні нам ці потреби. Тому ми повинні стримуватися від давання Господу виразних повчань, котрі стосуються їх заспокоєння. Для нас достатньо знати, що Бог знає всі подробиці тих потреб і знає, як, коли і де їх заспокоїти. Не сумніваймося також і в Його готовності їх заспокоїти, тому що Він, як наш Отець, більш зжалюється над нами, аніж земний батько над своїми дітьми. Тому чекаймо на Нього вдячні і задоволені з того, що Він нам постачає.
Вірші Зоріння: 109. Статті з Вартової Башти: R 5623.
Питання: Які події минулого тижня вказували на Господнє провидіння наді мною? Чи я довіряв, чи переживав протягом тижня? Що мені в цьому допомагало чи перешкоджало? Чого я навчився з тих досвідчень?
Тільки будь дуже сильний та відважний — Іс.Н. 1:7.
«Будь дуже сильний та відважний». Є різні види відваги. Один вид породжений самолюбством і самовпевненістю, інший породжений легковажністю, яка не враховує труднощів. Але відвага, яку прищеплює Господь і якої повинні шукати всі духовні ізраїльтяни, є відвагою, яка незворушно й спокійно дивлячись на проби і труднощі шляху, і покірно усвідомлюючи свою неспроможність справитися з ситуацією, є підтримувана вірою в Господа – довір’ям до Божих обітниць, що дає їм можливість зміцнюватися в Господі і в силі Його могутності. – R 3079
* * *
Відважна сила означає не лише фізичну силу і хоробрість, але й розумову, моральну й релігійну силу та відвагу, породжену вірою в Бога, надією перемоги, отриманням насолоди від Божих засад і послухом цим засадам. Тому вона складається з самоконтролю, терпеливості і відваги. Вона необхідна, тому що ми живемо в несприятливі часи; також по причині багатьох питань, пов’язаних з Богом, Христом, Правдою, Церквою і світом; по причині ворогів у вигляді засад, наповнених оманою, гріхом, самолюбством і світовістю, які чинять нам опір, і таких осіб, як сатана, ми самі і світ; по причині праці, яку ми мусимо виконувати, кожен для себе, для Церкви і світу; по причині перемог, які ми повинні здобути; і по причині нагород, які ми повинні осягнути. Така відважна сила не може бути розвинена в бездіяльності чи з самим лише бажанням. Вона може бути осягнена лише через вірне користання з Господнього Духа, Слова і Провидіння в щоденних досвідченнях і конфліктах, малих і великих.