Яким великим благословенством було б для всіх духовних Ізраїльтян добре навчитися цього уроку, а саме: якщо ми визнаємо результати якоїсь справи як добрі, і якщо розуміємо, що до тих результатів були проваджені Божим Провидінням, то ми повинні бути найбільш чемні і ввічливі в наших думках і почуттях до тих, які стали знаряддям, вжитим провидінням, не дивлячись на те, що вони могли бути неохочими вчителями, або ж, як брати Йосипа, насправді хотіли протилежних результатів. Ті, які є в стані так думати про ці справи і про сили, які діють в їх щоденному житті, є здібними, завдяки Богові, бути «переможцями в Христі», як про це каже Апостол. І в таких не знайдеться жодного приводу для гіркоти чи нарікань, навіть проти сатани чи кого-небудь з його слуг. – R 2895
* * *
Святий Степан є чудовим прикладом прощення своїм ворогам. Легко думати і говорити: «Прощаю своїм ворогам», коли їх не має. Але чимось зовсім іншим є не ображатися в серці на тих, котрі нам шкодять. А ще тяжче не тримати образи на людей, коли і вони і ми знаємо про те, що вони кривдять нас. Але найважче бажати і чинити людям добро в той момент, коли вони чинять нам шкоду. До такого величного характеру піднісся святий Степан. Коли уламки скель і каміння вдарили найболісніше, він молився до Бога про прощення для своїх катів. Якщо ми хочемо осягнути подібний характер, то мусимо не думати про себе, бути лагідними, ревними, великодушними і вірними. Ці достоїнства, застосовані на практиці в малих справах життя, поступово дадуть нашим характерам силу, відповідну вимогам найтяжчих випробувань. Якщо станемо недбалими у властивому сприйманні малих щоденних випробувань, то впадемо у великій кризі.
Ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів — Мат. 1:21.
Помічання цих незначних подій, через які Боже провидіння приготувало народження нашого Спасителя і послання Євангельської звістки, зміцняє віру Господнього люду. Роздумування про Божу опіку в минулому, навіть в малих справах, дає підставу для довір’я до Божої мудрості і до того, що Він подбає про ті обриси Його Плану, які ще належать до майбутнього – сповнення усіх надзвичайно великих і цінних обітниць, зосереджених в Тому, Хто народився у Віфлеємі. Отже, усвідомлення Божого провидіння в більших справах Божого Плану стимулює також нашу віру в Боже провидіння щодо особистих і більш приватних справ Його люду. – R 2555
* * *
Імена, які давалися біблійним героям, мали значення, бо стосувались характеру, праці, служіння, досвіду і типічної спорідненості з особами чи речами з ними пов’язаними. Це підтверджує ім’я, вибране Богом для Месії. Ісус є латинським відповідником єврейського Єгошуа або Єшуа (Єгова є спасінням) і вказує на службові функції нашого Господа. Його люд становлять всі ті, які у цьому й наступному Віці наближаються до Бога через Нього. Людство знаходиться під прокляттям, владою і наслідками гріха. Заслуга нашого Господа, приписана посвяченим, звільняє їх від прокляття гріха. За посередництвом Божого Духа, Слова і Провидіння Він поступово звільнить їх від сили і влади гріха, а у воскресінні мертвих остаточно звільнить від всіх наслідків гріха. Пізніше, через застосування Своєї заслуги, наш Господь звільнить світ від прокляття гріха, а через Свій Священицький, Посередницький, Царський, Законодавчий, Суддівський, Пророчий і Отцівський Уряд Він визволить від сили і наслідків гріха тих всіх, котрі слухняно стануть його людом. Алілуя, що за Спаситель! Він має силу спасти!