Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, – каже Господь, – і не торкайтесь нечистого, – і Я вас прийму — 2 Кор. 6:17.
Тільки ті, які свідомо живуть відлученими від світу в справах духовних, а братами вважають лиш тих, які визнають обрізання серця і прийняття до Божої родини, зустрінуться з опозицією моралістів, вільнодумців і вищих критиків, а також мас, які ненавидять світло, тому що воно засуджує їхню темноту – доктринальну і будь-яку іншу. І, все ж, це єдиний добрий і безпечний спосіб поводження. Було б набагато краще, якби тільки правдивих ізраїльтян визнавали за братів, щоб таким чином правдива пшениця стала відокремлена від куколю. – R 2510
* * *
Це є Божою волею, щоб Його люд був відлучений від усіх зобов’язань, співпраці та симпатій щодо інституцій і практик, які перебувають під контролем сатани і мають його духа. Це означає відлучення від спілкування і від духа усіх тих людей, які свідомо чи несвідомо є слугами сатани, а також, на скільки це можливо, відлучення від спільноти з ними. Таким чином ми зможемо у значній мірі уникнути заплямування всім, що нечисте. Що з того, що деколи ми мусимо бути самотніми? Ми можемо потішити себе думкою, що Господь мав ті самі досвідчення перш за нас, і що Бог нас приймає і нас супроводжує. Таке прийняття і супроводження компенсує усі втрати.
Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть, бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою — Кол. 2:6,7.
Загальна думка вчителів фальшивих доктрин, які вважають, що утвердження в вірі не є потрібним ані доцільним, є наступна: бути так утвердженим означає бути фанатиком. Це є правдою у випадку особи нечесної в своїх стремліннях щодо прийняття і непохитної оборони того, що ніколи не було доказане ані здоровою логікою, ані авторитетом Біблії. Але той, хто в простоті віри, опираючись на авторитет Бога, приймає Його Слово, не є немудрим фанатиком. І такі, і лише такі, що так роблять, є утверджені в Правді. Різниця між утвердженим і непохитним християнином та фанатиком полягає в тому, що один утверджений в Правді, тоді як інший – в неправді. – R 3215
* * *
Ми приймаємо Ісуса Христа як Господа, піддаючи свою волю і приймаючи Його волю як нашу власну. Так має бути завжди. Ми вкорінені в Ньому, коли з Нього черпаємо заспокоєння наших потреб. Ми на Ньому збудовані, коли будуємо характер, подібний до Його характеру. Ми утверджені в вірі, згідно з Його Словом, коли непорушно в ньому залишаємось. І збагачуємось в вірі з подякою, коли з вдячністю зростаємо в ній.
Співзвучні вірші: Ів. 1:12; Фил. 1:27; 1 Сол. 4:1; Юди 3, 20; Еф. 2:20-22; 3:17; 4:1; Кол. 1:23; 3:17; Іс. 61:3; 1 Кор. 3:9,11; 1 Пет. 2:5; 2 Пет. 2:12; Дії 20:32; 2 Кор. 1:21.
Пісні:
Вірші Зоріння: 23. Статті з Вартової Башти: R 5557
Питання: Які я мав досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою цих віршів? Як я їх сприйняв? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Який був результат?