Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, – каже Господь, – і не торкайтесь нечистого, – і Я вас прийму — 2 Кор. 6:17.
Тільки ті, які свідомо живуть відлученими від світу в справах духовних, а братами вважають лиш тих, які визнають обрізання серця і прийняття до Божої родини, зустрінуться з опозицією моралістів, вільнодумців і вищих критиків, а також мас, які ненавидять світло, тому що воно засуджує їхню темноту – доктринальну і будь-яку іншу. І, все ж, це єдиний добрий і безпечний спосіб поводження. Було б набагато краще, якби тільки правдивих ізраїльтян визнавали за братів, щоб таким чином правдива пшениця стала відокремлена від куколю. – R 2510
* * *
Це є Божою волею, щоб Його люд був відлучений від усіх зобов’язань, співпраці та симпатій щодо інституцій і практик, які перебувають під контролем сатани і мають його духа. Це означає відлучення від спілкування і від духа усіх тих людей, які свідомо чи несвідомо є слугами сатани, а також, на скільки це можливо, відлучення від спільноти з ними. Таким чином ми зможемо у значній мірі уникнути заплямування всім, що нечисте. Що з того, що деколи ми мусимо бути самотніми? Ми можемо потішити себе думкою, що Господь мав ті самі досвідчення перш за нас, і що Бог нас приймає і нас супроводжує. Таке прийняття і супроводження компенсує усі втрати.
Сам Я піду, – і введу тебе до відпочинку — Вих. 33:14.
Господь завжди присутній зі своїм народом. Він завжди думає про нас, пильнує наші справи, оберігає нас від небезпеки, забезпечує нас дочасними і духовними благами, читає наші серця, помічає кожен порив люблячої відданості для Нього, скеровує впливи, що нас оточують, для нашої направи й очищення, і звертає увагу на наші найменші прохання про поміч, співчуття чи спільність із Ним. Він ні на мить не перестає пильнувати, чи кличемо ми Його оживленого дня, чи в часі спокійної ночі. Як благословенним є усвідомлення незмінної вірності! Жодна правдива Божа дитина не є позбавлена цього доказу свого усиновлення. – R 3250
* * *
Вислів «Сам Я» означає «обличчя» (у Куліша «лице Моє йтиме з тобою»). Господнє обличчя представляє Його ласку. Його неласка для людського роду була показана через Його відвернення спиною до людства. А коли Господня ласка повернеться до людей, то Його обличчя буде променіти добротою, оздоровленням і благословенням. Тепер Господь уділяє ласку Своєму людові як їх особливу частку. Не дивлячись на всі наші нестачі, посідання цієї ласки робить нас незмірно багатими. Його ласка запевняє нас, що ми здолаємо наших духовних ворогів, а після нашої перемоги ми будемо благословенні ханаанським відпочинком вічного миру, вільним від гріха, омани, самолюбства і світовості, а наповненим мудрістю, справедливістю, любов’ю і силою та мисленням категоріями Царства – Божим ідеалом справжнього відпочинку.
Співзвучні вірші: Пс. 5:13; 11:7; 41:12,13; 102:14; Пр. 16:7; Єз. 39:29; Лук. 2:52; Ів. 14:16-23; Дії 10:35; Еф. 1:6; Євр. 4:14-16; 1 Пeт. 2:9.
Пісні: 27, 119, 99, 35, 102, 49, 112 / 129, 6, 61.
Вірші Зоріння: 66.
Статті з Вартової Башти: R 5387
Питання: Які досвідчення з Божою ласкою і відпочинком в Ньому я мав цього тижня? Що я чинив, щоб їх отримати? Як я їх використовував?