Називаючи Свій люд Своїми вівцями, Господь обрав дуже знаменний символ характеру, який Він хотів би бачити в них. Найбільш вартою уваги рисою овець є тихість, лагідність та послух своєму пастиреві, піклуванню якого вони повністю піддаються… Правдива вівця буде уважно слухати навіть найтихіші інтонації голосу Пастиря, а це означає, що вона буде в своєму серці зберігати як скарб Його Слова, буде досліджувати Його провидіння, плекати духовну сполуку та особисту спільноту з Господом, бо ж це є її привілеєм. Ті, котрі так в Ньому пробувають, ніколи не заблудять. Вони ніколи-ніколи не загублять своєї дороги. – R 3116
* * *
Єгова є нашим Пастирем, певна річ, добрим Пастирем, бо є лагідним, люблячим, активним, самовідданим, знаючим, сильним і вірним в стосунку до нас. Він піклується про нас так, як ми, будучи Його вівцями, цього потребуємо. Піклується про нас ще перед нашим народженням; супроводжує нас; згромаджує; підтримує, коли слабнемо; кличе по імені; кормить і поїть; приготовляє нашу дорогу; провадить по властивих стежках; оздоровлює; приносить полегшення в труднощах; дає відпочинок, коли втомимось; потішає в утисках; остерігає і охороняє нас від небезпек; пильнує нас; охороняє наше середовище; навчає; обмиває від земної нечистоти; шукає нас, коли блудимо; стримує від шкоди співвівцям; відлучає від овець, які належать іншим; визволяє з рук найманців; довіряє опіці добрих пастирів і робить нас корисними. О так, Єгова, наш Пастир, є добрим!
А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися — Дії 22:16.
В цьому зверненні є безпосередність, гідна наслідування тими всіма, котрі мають вплив на інших і стараються вивести їх на властиву дорогу, спонукаючи до готовності, до цілковитого послуху, до цілковитого визнання Господа і Правди. Якщо такі не відчувають схильності до негайного послуху, хоча очима своєї віри побачили Господа, а вухами почули Його голос, то вони будуть ще менш слухняні тоді, коли світ, тіло і диявол скажуть їм: Не будьте скрайніми, будьте радше поміркованими, не посвячуйтесь цілковито Господу, бо ваші ближні і друзі подумають, що ви не в своєму розумі; це перешкодить також вашим надіям і перспективам, а ваших друзів змінить на ворогів; це дуже дорого вам коштуватиме, не поспішайте! – R 2823
* * *
Здається, Савл з Тарсу, згідно з нашим віршем, перед тим, як активно розпочати служіння, очікував на обставини, події та умови, які уповноважать його до того, до чого заохотив його Господній посланник. В цьому він є для нас прикладом. Ми маємо стояти спокійно і чекати на Господа, аж Слово Господа через свої засади і свого Духа, а також провидіння згодиться схвалити те, до чого ми є схильні, якщо навіть обставини, події та умови, здається, будуть підганяти вперед. Однак, як Савл, не вагаймося піти вперед, коли Господнє Слово запрошує нас до цього. Ефективний опір злому тиску піти вперед, переможне очікування на Господа, аж Він запросить нас піти наперед, і швидкий послух в той час є славним ступенем осягнення розвитку характеру. Правдоподібно, на жодному пункті християнського характеру ми не є частіше випробовувані, ніж на цьому, а особливо, коли ми є провідниками Господнього люду.