Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, – і визволює їх — Пс. 34:8.
Як зростає довір’я християнина, коли він розуміє, що хоча йому можуть протидіяти земні сили і він може бути безсилим в чиненні опору противникам, і що додатково, крім боротьби проти крові та тіла, він провадить також бій проти піднебесних духів злоби, – проти сатани та його слуг темряви, – то однак, з іншого боку, «більший Той, Хто за нас, ніж всі, хто проти нас». А всі небесні воїнства піддані Божій волі і можуть бути вжиті для просування Божої справи згідно з Його мудрістю! – R 2139
* * *
Наш Господь Ісус є спеціальним Посланником Господа і тут Він представлений як Ангел Господній. Ті, хто бояться Господа, це Його святі, а їх страх щодо Єгови має значення пошани. Вони є спеціальними цілями для сатани, який за допомогою їхніх тіл і світу намагається спокусити їх до гріха, омани, самолюбства і світовості. Вони були б безсилими проти його хитрощів, коли б сам Господь Ісус не ставав кругом них табором міцної оборони, відбиваючи атаки противника Своєю Силою, Словом і Провидінням, завдяки яким Він визволяє їх. Щоб отримати таке визволення, потрібно скористатись Його протекцією і співпрацювати з Ним проти напастей сатани. Таким чином святі мають уділ з Ісусом в чергових перемогах у цій святій війні Бога.
Теж недбалий у праці своїй – то брат марнотратнику — Пр. 18:9.
Ми не можемо дивитись на марнотратство якої-небудь Господньої дитини без відчуття, що, не дивлячись на те, яким великим є її поступ в пізнанні розуму Господнього в певних відношеннях, вона все ще має певні недоліки в цьому відношенні. Оцінення дару і пошана для Дарителя містить в собі поняття старанності і доморядництва в стосунку до тих всіх дарів, які приходять до нас від нашого Небесного Отця – як дочасних, так і духовних. Згідно з приповістями нашого Господа, Він вимірює нашу любов і ревність відповідно до міри вживання або надуживання талантів, можливостей і благословенств, уділених нам тепер. – R 3332
* * *
Дух людини недбалої є духом марнотратства. Недбалий марнує свій час, який є цінним і незворотнім. Він марнує свої таланти, які міг би удосконалювати. Втрачає можливості, які переходять до інших. Марнує енергію, яка іржавіє від бездіяльності. Втрачає репутацію, якої ніколи не поверне. Втрачає товаришів, які його залишають. Втрачає свій достаток, який забирається від нього. Руйнує свій характер, а це понижує його. Марнує своє життя, яке забирається від нього. Втрачає вічність, яка є для нього втраченою. Тому нехай недбальство буде далеко від нас як Господніх святих!