У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві — Рим. 12:11.
Нехай усі, які бажають результативно бігти у змаганнях, звертають увагу на свою ревність і активність в Господній службі. Якщо ми закопаємо один або багато наших талантів під тягарем світських турбот і труднощів, яких могли б уникнути або відкинути, якщо ми закопаємо їх під світською амбіцією, своєю або ж своєї родини, чи через марнування посвяченого часу на науку, філософію, музику, мистецтво, бізнес, політику чи розваги, або на задоволення гордості та пожадливості – то, як невірні слуги, остаточно будемо вкинені в зовнішню темряву. – R 1281
* * *
Активність в життєвих справах, особливо в Господній службі, є необхідною для досягнення успіху. Коли до цього буде доданий ревний дух, що випромінюватиме ентузіазм, то й умови досягнення для успіху будуть сприятливішими. А коли ця активність і ревність будуть віддані Господу під керівництвом мудрості, то вони принесуть користь Його справі, а особа, яка виявляє ці достоїнства, буде високо розвиненою.
У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач. Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені. Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з’явилося в нашому тілі й життя Ісусове — 2 Кор. 4:8-10.
Ті, які в теперішньому житті з радістю переносять в ім’я Господа й Правди найбільший сором, найбільшу ганьбу, найбільші випробування, найбільші переслідування, і таким чином переживають досвідчення, найбільше подібні до тих, котрі зносив Господь і Взірець, можуть бути певні, що пропорційно до своєї вірності, проявленої в таких жертвах, вони отримають в майбутньому велику нагороду, як про це каже Апостол: «зоря від зорі відрізняється славою». – R 2760
* * *
Господь не вважає доречним дозволити на те, щоб наше життя було повне спокою в зовнішніх справах. Таке життя привело б до нашої непридатності в теперішньому та майбутньому служінні святим. Навпаки, Бог з задоволенням допускає різного роду неприємні досвідчення. Серед деяких з них сила деяких осіб майже заламується. Пристосовуючи тягарі до наших плечей, а наші плечі до тягарів, Бог дає нам необхідну ласку в часі кожної потреби, і поступово, як і у випадку нашого Господа, допроваджує до досконалості наш характер – характер Своїх учнів, котрі щоденно складають власне людське життя зі своїм дорогим Господом в приємній жертві.