Хай не хвалиться той, хто меча припинає, а той, хто розв’язує! — 1 Цар. 20:11.
Проба витривалості є напевно однією з найбільш суворих проб вірності, яким була піддана вибрана Церква. Це проба, яка вимірює і позначує силу кожного іншого достоїнства і чесноти. Жоден воїн хреста не буде увінчаний лаврами переможця, якщо не встоїть у пробі. В теперішній боротьбі, як і у всіх інших, ворог намагається захопити зненацька, несподівано атакувати і поконати Божий люд. Тому єдиним забезпеченням, яке можна зробити в такому випадку, є постійна пильність, молитва і зодягнення в повну Божу зброю – Правду і Духа Правди. – R 1656
* * *
Хоча Божий люд може хвалитися і хвалиться в Господі, та, однак, невластивим було б вихвалятися, бо це було б нічим іншим як самохвальством. Інколи можна виправдати деякі скромні розповіді про свої минулі досягнення, але ніколи хвалькуваті. Гірше було б хвалитися майбутніми вчинками, виконання яких є непевним. Така хвалькуватість вивищує себе, зазвичай нехтуючи іншими і зневажаючи Бога. Той, хто вихваляється, не лише зазвичай не може чинити добра, але й призводить до нещастя. В нас немає місця для самохвальства. Що ми маємо, чого б не отримали? Чи жебрак повинен хвалитися отриманою милостинею? Чи добро, яке ми отримали, не походить з Божої ласки? Будьмо ж ревні у віддаванні Йому хвали за наші становища та досягнення, і думаймо про себе, як про об’єкти Його незаслуженої доброти і любові!
А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися — Дії 22:16.
В цьому зверненні є безпосередність, гідна наслідування тими всіма, котрі мають вплив на інших і стараються вивести їх на властиву дорогу, спонукаючи до готовності, до цілковитого послуху, до цілковитого визнання Господа і Правди. Якщо такі не відчувають схильності до негайного послуху, хоча очима своєї віри побачили Господа, а вухами почули Його голос, то вони будуть ще менш слухняні тоді, коли світ, тіло і диявол скажуть їм: Не будьте скрайніми, будьте радше поміркованими, не посвячуйтесь цілковито Господу, бо ваші ближні і друзі подумають, що ви не в своєму розумі; це перешкодить також вашим надіям і перспективам, а ваших друзів змінить на ворогів; це дуже дорого вам коштуватиме, не поспішайте! – R 2823
* * *
Здається, Савл з Тарсу, згідно з нашим віршем, перед тим, як активно розпочати служіння, очікував на обставини, події та умови, які уповноважать його до того, до чого заохотив його Господній посланник. В цьому він є для нас прикладом. Ми маємо стояти спокійно і чекати на Господа, аж Слово Господа через свої засади і свого Духа, а також провидіння згодиться схвалити те, до чого ми є схильні, якщо навіть обставини, події та умови, здається, будуть підганяти вперед. Однак, як Савл, не вагаймося піти вперед, коли Господнє Слово запрошує нас до цього. Ефективний опір злому тиску піти вперед, переможне очікування на Господа, аж Він запросить нас піти наперед, і швидкий послух в той час є славним ступенем осягнення розвитку характеру. Правдоподібно, на жодному пункті християнського характеру ми не є частіше випробовувані, ніж на цьому, а особливо, коли ми є провідниками Господнього люду.