Будьмо напоготові давати всім голодним і спрагненим цей благословенний харч, який так сильно відсвіжив і підкріпив нас. Якщо вони не отримають його, то ослабнуть в дорозі і будуть шукати за іншою поживою. Ми маємо те, чого потребують усі домочадці віри. Без цього вони не могли б утримати свого становища і не могли б іти вперед, і напевно знеохотилися б. Ми не повинні самолюбно громадити знання Правди і фінансових засобів, завдяки яким ми могли б давати хліб життя іншим, і самолюбно затримувати їх для себе. Це має бути посвячене Господу і з цього посвячення Господь уділить благословенства іншим та збільшить благословенства для нашого розуму і серця. – R 3332
* * *
Перегляд дарів, які дав нам Бог, показує, як дармо, тобто щедро і ласкаво, Він дав нам благословенства створення, передбачливості, відкуплення, навчання, виправдання, освячення і визволення. Ці благословенства містять в собі все необхідне для життя і побожності. І ми справді все це отримали дармо. Тому, в такому ж дусі уділяймо з нашого знання, почуттів, часу, сил, засобів, здоров’я, життя, послуг, відпочинку, впливу, репутації, безпеки – так, з нашого малого людського усього – нашому дорогому Небесному Отцю, Дарувальнику кожного доброго і досконалого дару! Жоден з дарів, жертвуваних нами, не буде надто великий і надто добрий, щоб бути гідним того Єдиного, Котрий дав нам усе.
Теж недбалий у праці своїй – то брат марнотратнику — Пр. 18:9.
Ми не можемо дивитись на марнотратство якої-небудь Господньої дитини без відчуття, що, не дивлячись на те, яким великим є її поступ в пізнанні розуму Господнього в певних відношеннях, вона все ще має певні недоліки в цьому відношенні. Оцінення дару і пошана для Дарителя містить в собі поняття старанності і доморядництва в стосунку до тих всіх дарів, які приходять до нас від нашого Небесного Отця – як дочасних, так і духовних. Згідно з приповістями нашого Господа, Він вимірює нашу любов і ревність відповідно до міри вживання або надуживання талантів, можливостей і благословенств, уділених нам тепер. – R 3332
* * *
Дух людини недбалої є духом марнотратства. Недбалий марнує свій час, який є цінним і незворотнім. Він марнує свої таланти, які міг би удосконалювати. Втрачає можливості, які переходять до інших. Марнує енергію, яка іржавіє від бездіяльності. Втрачає репутацію, якої ніколи не поверне. Втрачає товаришів, які його залишають. Втрачає свій достаток, який забирається від нього. Руйнує свій характер, а це понижує його. Марнує своє життя, яке забирається від нього. Втрачає вічність, яка є для нього втраченою. Тому нехай недбальство буде далеко від нас як Господніх святих!