Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, – марна побожність того! — Як. 1:26.
Оскільки язик є покажчиком серця, і оскільки, «чим серце наповнене, те говорять уста», то розгнузданий язик, який говорить самолюбно, заздрісно, прикро, хвалькувато і з обмовою, доводить, що серце, з повноти якого це все виливається, є неосвяченим, безбожним і йому бракує Христового духа. Тому всяка побожність такого серця є марною, і таке серце не є спасенне, ані навіть не знаходиться на шляху до спасіння. Але Добрий Лікар вказав на протиотруту для затруєної душі – ліки, які осолоджують гірке серце, якщо їх приймати згідно з приписами. – R 2517
* * *
Вгамовувати язика означає контролювати його і керувати ним. Контролювання язика, щоб не говорив поганих речей, і керування, щоб говорив добрі, є частиною гамування язика. Той, хто дозволяє своєму язикові стати інструментом зіпсованих нахилів, не є людиною правдиво побожного характеру, головною складовою якого є любов до Бога і людини. Такий язик настільки нехтує правом любові, наскільки чинить кривду тим всім, котрих осуджує. Тому контролюймо наш язик, стримуючи його від злого, керуймо ним так, щоб він говорив добрі речі.
Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, – нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами — Мат. 5:11, 12.
Опозиція і переслідування є неминучими супутниками активності в Божій службі, і ми повинні приймати їх з розумом і неупереджено. Та коли вони не досягають своєї мети, тоді, давши серйозну пересторогу про небезпеку такого поводження, цьому добровільному опоненту потрібно дозволити іти власним шляхом, а ми повинні звернутися до інших з посланням спасіння. В опозиції, яку зносив наш Господь, в способі, в який Він її зустрічав, є цінні уроки для всіх тих, які є подібно випробовувані. – R 1735
* * *
Через те, що всі теперішні користі сатана поставив по стороні гріха, неправди, самолюбства і світовості, то всі ті, котрі стоять по стороні Божої праведності, правди, любові і зацікавленості Царством, мусять очікувати й зносити переслідування. Однак, нехай вони не бояться, бо в тих умовах вони мають радість і можуть тішитись в дусі товариством не лише вірних Старого Заповіту, але також Ісуса, Апостолів та святих і мучеників Нового Заповіту, а вінцем їхньої радості буде уділ з Ісусом в Царстві.