Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди — 2 Тим. 2:15.
Слово «силкуйся» має багато значень, і лише старанний знаходять цю вузьку дорогу, яка веде до схвалення і прийняття Богом. Силкуйся довести, що ти заслужив на схвалення – силкуйся пізнати доктрину, силкуйся пізнати свій спосіб поводження, аби воно було у згоді з доктриною. Силкуйся досліджувати, як зміцнити мир і успіх в Сіоні і як уберегти себе та інших від стріл омани й отрути зла, світового духа. Силкуйся виконувати обов’язки вірного воїна хреста, які на перший погляд ніби нічого не означають, так, як і найхоробріші й найшляхетніші вчинки. – R 3096
* * *
Божі Діти, особливо ті, які є вчителями, не повинні бездумно приймати представлені їм які-небудь погляди. Вони повинні їх вивчати й аналізувати щодо їх гармонійності або суперечності з собою, текстами Біблії і доктринами, Божим характером і Христовим Викупом, фактами і цілями Біблії, які стосуються Бога, Христа, Церкви і Світу. Люд Божий повинен приймати тільки ті речі, які були перевірені на підставі перерахованих вище семи пунктів. Таке «силкування», тобто вивчання або аналіз, є необхідним, якщо ми хочемо бути перед Богом «гідними працівниками», які ніколи не мусять схиляти голову з приводу перемоги противниками. Це «силкування» зробить нас щораз більше здатними властиво відрізнити один обрис Слова від іншого, даючи нам ясні і правильні погляди на окремі доктрини, заповіді, обітниці, настанови, пророцтва, історії й типи Біблії, а також здібність до їх використання.
Ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів — Мат. 1:21.
Помічання цих незначних подій, через які Боже провидіння приготувало народження нашого Спасителя і послання Євангельської звістки, зміцняє віру Господнього люду. Роздумування про Божу опіку в минулому, навіть в малих справах, дає підставу для довір’я до Божої мудрості і до того, що Він подбає про ті обриси Його Плану, які ще належать до майбутнього – сповнення усіх надзвичайно великих і цінних обітниць, зосереджених в Тому, Хто народився у Віфлеємі. Отже, усвідомлення Божого провидіння в більших справах Божого Плану стимулює також нашу віру в Боже провидіння щодо особистих і більш приватних справ Його люду. – R 2555
* * *
Імена, які давалися біблійним героям, мали значення, бо стосувались характеру, праці, служіння, досвіду і типічної спорідненості з особами чи речами з ними пов’язаними. Це підтверджує ім’я, вибране Богом для Месії. Ісус є латинським відповідником єврейського Єгошуа або Єшуа (Єгова є спасінням) і вказує на службові функції нашого Господа. Його люд становлять всі ті, які у цьому й наступному Віці наближаються до Бога через Нього. Людство знаходиться під прокляттям, владою і наслідками гріха. Заслуга нашого Господа, приписана посвяченим, звільняє їх від прокляття гріха. За посередництвом Божого Духа, Слова і Провидіння Він поступово звільнить їх від сили і влади гріха, а у воскресінні мертвих остаточно звільнить від всіх наслідків гріха. Пізніше, через застосування Своєї заслуги, наш Господь звільнить світ від прокляття гріха, а через Свій Священицький, Посередницький, Царський, Законодавчий, Суддівський, Пророчий і Отцівський Уряд Він визволить від сили і наслідків гріха тих всіх, котрі слухняно стануть його людом. Алілуя, що за Спаситель! Він має силу спасти!