Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи! — Пс. 23:6.
Добро і милосердя, яких ми сподіваємося в Царстві, мають свій початок вже тут, і тому повинні бути ціновані. Хто нічого не знає про радість у Господі в теперішній час, той, очевидно, не буде підготовлений до радості Господа в Царстві, незалежно від того, які благословення і радість він може дістати під правлінням Царства впродовж Тисячолітнього Віку. Отже, існує радість і веселість, дарована вірним Господу особам, але це не є короткочасна радість, пов’язана з початковим прийняттям Господа та посвятою себе для Нього. На добро й милосердя Господа не треба дивитися як на щось, що належить до далекої минувшини, але їх потрібно визнавати і оцінювати як речі теперішні. Божа доброта й милосердя день за днем супроводжують нас, відсвіжують, зміцнюють і благословляють нас. – R 3268
* * *
Божа доброта й милосердя благословляють наш новий розум і людську природу, хоча, згадана тут доброта стосується більше (але не виключно) наших духовних привілеїв, а милосердя стосується більше (але не виключно) наших людських привілеїв. Це є наш славний привілей – посідати їх не лише на частині, але на всій нашій подорожі до Царства. Ані на мить не сумніваймось в Господній вірності, що Він дасть нам всяку ласку, милосердя і Правду, які необхідні впродовж усієї нашій подорожі. Він ніколи не підведе, не покине і не забуде нас. А після того, як ми виявимо вірність аж до кінця, то нашим вічним уділом буде членство в Божій родині.
Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло — 2 Тим. 2:21.
Коли хто бажає почесті від Бога, то нехай не втомлюється шукати її у визначений Богом спосіб – шляхом покори, тому що свою благодать Господь дає покірним. Якщо ви хотіли б бути посудиною на честь, вживаною Володарем, то покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив. Та не дуже поспішай з цим, а «все, що всилі чинити рука твоя, теє роби», починаючи і постійно продовжуючи очищати свою земну посудину, щоб вона могла бути придатною для вжитку Володаря. – R 3096
* * *
Речі, від яких ми маємо очиститись, це вади тіла і духа. Це означає, що ми маємо звільнитись не лише від зла, яке вкоренилося в наших тілах, як особиста неохайність, тютюн, спиртні напої і наркотики, обжерливість, непристойність і т.п., але й від зла, яке вкоренилося в наших розумах і серцях, як неправда, невірство, розпач, нерішучість, нетерпимість, безбожність, нестача братерських почуттів, самолюбство, пиха, марнославство, боягузтво, лінивство, суперечки, ненависть, нещирість, жадібність і т.п. Основною частиною нашої християнської боротьби є бій проти гріха, омани, самолюбства і світовості. Таке очищення здійснюється через діяльність Святого Духа і зміцнення цього Духа. Воно приготовляє нас до почестей в Бога, резервує нас для Нього, пристосовує для Його служби і приготовляє до кожного доброго слова і діла. До нас всіх, а особливо пілігримів і старших, скерований наказ: «Очистьтеся ви, що носите посуд Господній!».