Кажу ж вам, що за кожне слово пусте [некорисне або шкідливе], яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! — Мат. 12:36.
Якщо ми, щоденно роздумуючи над нашими дорогами, що є обов’язком кожного християнина, виявимо, що хоч в чомусь зневажили Господа нашими словами, то ми повинні пригадати, що в Ім’я Заступника ми можемо наблизитися до Господа в молитві і визнати перед Небесним Отцем нашу помилку, що ми сильно шкодуємо, що не змогли прославити Його Імені і справи святим поступуванням і розмовами. Ми також повинні покірно просити, щоб гріх не був нам зарахований, але, щоб він міг бути витертий через Його милосердне приготування для нашого очищення через Христа, покірно визнаючи, що всі наші надії і сподівання в Його дорогоцінній крові. Таким чином ми повинні дати відповідь за кожне наше пусте слово, і тоді, завдяки нашим словам покаяння, доповненим нашою вірою в заслугу Христа, ми будемо визнані невинними. – R 1937
* * *
Сказані слова є лише вираженням почуттів людини, і тому це формує її характер. Пусті слова є безкорисними, бо виражають шкідливі думки і неминуче підточують характер. Кожна людина, яка стане на пробу до життя, буде змушена дати відповідь за це і направити свій характер. Тому було б відповідним, щоб кожен молився: «Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!».
Ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів — Мат. 1:21.
Помічання цих незначних подій, через які Боже провидіння приготувало народження нашого Спасителя і послання Євангельської звістки, зміцняє віру Господнього люду. Роздумування про Божу опіку в минулому, навіть в малих справах, дає підставу для довір’я до Божої мудрості і до того, що Він подбає про ті обриси Його Плану, які ще належать до майбутнього – сповнення усіх надзвичайно великих і цінних обітниць, зосереджених в Тому, Хто народився у Віфлеємі. Отже, усвідомлення Божого провидіння в більших справах Божого Плану стимулює також нашу віру в Боже провидіння щодо особистих і більш приватних справ Його люду. – R 2555
* * *
Імена, які давалися біблійним героям, мали значення, бо стосувались характеру, праці, служіння, досвіду і типічної спорідненості з особами чи речами з ними пов’язаними. Це підтверджує ім’я, вибране Богом для Месії. Ісус є латинським відповідником єврейського Єгошуа або Єшуа (Єгова є спасінням) і вказує на службові функції нашого Господа. Його люд становлять всі ті, які у цьому й наступному Віці наближаються до Бога через Нього. Людство знаходиться під прокляттям, владою і наслідками гріха. Заслуга нашого Господа, приписана посвяченим, звільняє їх від прокляття гріха. За посередництвом Божого Духа, Слова і Провидіння Він поступово звільнить їх від сили і влади гріха, а у воскресінні мертвих остаточно звільнить від всіх наслідків гріха. Пізніше, через застосування Своєї заслуги, наш Господь звільнить світ від прокляття гріха, а через Свій Священицький, Посередницький, Царський, Законодавчий, Суддівський, Пророчий і Отцівський Уряд Він визволить від сили і наслідків гріха тих всіх, котрі слухняно стануть його людом. Алілуя, що за Спаситель! Він має силу спасти!