Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло — 2 Тим. 2:21.
Коли хто бажає почесті від Бога, то нехай не втомлюється шукати її у визначений Богом спосіб – шляхом покори, тому що свою благодать Господь дає покірним. Якщо ви хотіли б бути посудиною на честь, вживаною Володарем, то покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив. Та не дуже поспішай з цим, а «все, що всилі чинити рука твоя, теє роби», починаючи і постійно продовжуючи очищати свою земну посудину, щоб вона могла бути придатною для вжитку Володаря. – R 3096
* * *
Речі, від яких ми маємо очиститись, це вади тіла і духа. Це означає, що ми маємо звільнитись не лише від зла, яке вкоренилося в наших тілах, як особиста неохайність, тютюн, спиртні напої і наркотики, обжерливість, непристойність і т.п., але й від зла, яке вкоренилося в наших розумах і серцях, як неправда, невірство, розпач, нерішучість, нетерпимість, безбожність, нестача братерських почуттів, самолюбство, пиха, марнославство, боягузтво, лінивство, суперечки, ненависть, нещирість, жадібність і т.п. Основною частиною нашої християнської боротьби є бій проти гріха, омани, самолюбства і світовості. Таке очищення здійснюється через діяльність Святого Духа і зміцнення цього Духа. Воно приготовляє нас до почестей в Бога, резервує нас для Нього, пристосовує для Його служби і приготовляє до кожного доброго слова і діла. До нас всіх, а особливо пілігримів і старших, скерований наказ: «Очистьтеся ви, що носите посуд Господній!».
А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися — Дії 22:16.
В цьому зверненні є безпосередність, гідна наслідування тими всіма, котрі мають вплив на інших і стараються вивести їх на властиву дорогу, спонукаючи до готовності, до цілковитого послуху, до цілковитого визнання Господа і Правди. Якщо такі не відчувають схильності до негайного послуху, хоча очима своєї віри побачили Господа, а вухами почули Його голос, то вони будуть ще менш слухняні тоді, коли світ, тіло і диявол скажуть їм: Не будьте скрайніми, будьте радше поміркованими, не посвячуйтесь цілковито Господу, бо ваші ближні і друзі подумають, що ви не в своєму розумі; це перешкодить також вашим надіям і перспективам, а ваших друзів змінить на ворогів; це дуже дорого вам коштуватиме, не поспішайте! – R 2823
* * *
Здається, Савл з Тарсу, згідно з нашим віршем, перед тим, як активно розпочати служіння, очікував на обставини, події та умови, які уповноважать його до того, до чого заохотив його Господній посланник. В цьому він є для нас прикладом. Ми маємо стояти спокійно і чекати на Господа, аж Слово Господа через свої засади і свого Духа, а також провидіння згодиться схвалити те, до чого ми є схильні, якщо навіть обставини, події та умови, здається, будуть підганяти вперед. Однак, як Савл, не вагаймося піти вперед, коли Господнє Слово запрошує нас до цього. Ефективний опір злому тиску піти вперед, переможне очікування на Господа, аж Він запросить нас піти наперед, і швидкий послух в той час є славним ступенем осягнення розвитку характеру. Правдоподібно, на жодному пункті християнського характеру ми не є частіше випробовувані, ніж на цьому, а особливо, коли ми є провідниками Господнього люду.