А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри — Мат. 6:16.
Піст особливо рекомендований віруючим людям, коли вони відчувають брак духовності і виставлені на суворі випробування зі сторони світу, тіла і диявола, а це тому, що зменшення фізичної сили і життєвості може допомогти багатокровним та запальним мати більший самоконтроль у всіх напрямках. Ми віримо, що більшості християн міг би допомогти періодичний піст, скромна дієта на якийсь час або навіть повне стримування від їжі. Але постити лише для того, щоб це бачили й знали люди, або щоб переконувати себе, що це є ознакою побожності, було б насправді шкідливим і провадило б до духовної пихи і лицемірства, що було б значно більшим, аніж користі, які ми одержали б на шляху стриманості. – R 2260
* * *
Ті, які мучать себе, щоб показати іншим свою релігійність, роблять так само погано, як і ті, котрі моляться і дають милостиню, аби це бачили люди. Постом християнина є самозречення, і воно повинно практикуватися з вдячним і радісним його оціненням, як пожадана можливість славити Господа. І чим більше самозречення вони можуть виявити в такому дусі, тим приємнішими є пахощі віри, надії, любові і послуху, котрі линуть в молитві до Бога.
Теж недбалий у праці своїй – то брат марнотратнику — Пр. 18:9.
Ми не можемо дивитись на марнотратство якої-небудь Господньої дитини без відчуття, що, не дивлячись на те, яким великим є її поступ в пізнанні розуму Господнього в певних відношеннях, вона все ще має певні недоліки в цьому відношенні. Оцінення дару і пошана для Дарителя містить в собі поняття старанності і доморядництва в стосунку до тих всіх дарів, які приходять до нас від нашого Небесного Отця – як дочасних, так і духовних. Згідно з приповістями нашого Господа, Він вимірює нашу любов і ревність відповідно до міри вживання або надуживання талантів, можливостей і благословенств, уділених нам тепер. – R 3332
* * *
Дух людини недбалої є духом марнотратства. Недбалий марнує свій час, який є цінним і незворотнім. Він марнує свої таланти, які міг би удосконалювати. Втрачає можливості, які переходять до інших. Марнує енергію, яка іржавіє від бездіяльності. Втрачає репутацію, якої ніколи не поверне. Втрачає товаришів, які його залишають. Втрачає свій достаток, який забирається від нього. Руйнує свій характер, а це понижує його. Марнує своє життя, яке забирається від нього. Втрачає вічність, яка є для нього втраченою. Тому нехай недбальство буде далеко від нас як Господніх святих!