А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри — Мат. 6:16.
Піст особливо рекомендований віруючим людям, коли вони відчувають брак духовності і виставлені на суворі випробування зі сторони світу, тіла і диявола, а це тому, що зменшення фізичної сили і життєвості може допомогти багатокровним та запальним мати більший самоконтроль у всіх напрямках. Ми віримо, що більшості християн міг би допомогти періодичний піст, скромна дієта на якийсь час або навіть повне стримування від їжі. Але постити лише для того, щоб це бачили й знали люди, або щоб переконувати себе, що це є ознакою побожності, було б насправді шкідливим і провадило б до духовної пихи і лицемірства, що було б значно більшим, аніж користі, які ми одержали б на шляху стриманості. – R 2260
* * *
Ті, які мучать себе, щоб показати іншим свою релігійність, роблять так само погано, як і ті, котрі моляться і дають милостиню, аби це бачили люди. Постом християнина є самозречення, і воно повинно практикуватися з вдячним і радісним його оціненням, як пожадана можливість славити Господа. І чим більше самозречення вони можуть виявити в такому дусі, тим приємнішими є пахощі віри, надії, любові і послуху, котрі линуть в молитві до Бога.
Виберіть собі сьогодні, кому будете служити… А я та дім мій будемо служити Господеві — Іс.Н. 24:15.
Нехай інші шанують кого хочуть і що хочуть, але ми, котрі спробували, що Господь добрий, котрі пізнали Його через Його Слово, через Його провидіння і через силу Його Духа, яка побудила нас до віднови нашого життя, не можемо чинити нічого іншого, як тільки шанувати Бога. Шануючи Його, ми мусимо беззастережно Йому довіряти. А довіряючи Йому без застережень, ми з задоволенням будемо поступати дорогою, яку Він нам вказує. Довіряючи і поступаючи таким чином, будьмо задоволені зі всього, що нас зустріне, бо ж рука, яка нас провадить, це Його рука. І будьмо певні, що так ідучи за правдивим Пастирем, ми обов’язково дійдемо до вівчарні Царства. В цьому запевненні ми маємо радість, мир і благословення серця, навіть у домі нашої мандрівки. – R 2872
* * *
Швидке прийняття рішення виконувати Господню волю, коли ми розпізнаємо її, є єдиним гідним способом поводження вірних. Характерним є те, що частково невірні стримуються від виконання Божої волі і одночасно з тим ідуть на компроміс зі злом, навіть, якщо попередньо пізнали Божу волю стосовно добра і зла. Хоча Господь є довготерпеливим, та, остаточно, Він змусить таких прийняти рішення. Так покерує їхніми досвідченнями, що вони будуть змушені прийняти рішення чинити Його волю або піти проти неї. Тому нехай вірні, як старожитній Ісус Навин, словом і ділом заохочують частково невірних до властивого рішення; але незалежно від того, чи ті останні приймуть заохочення чи ні, нехай вірні під головуванням Христа, їх Голови, і надалі залишаться мертвими для себе і світу, а живими для Бога. Наскільки вони зможуть проявити свій вплив, так нехай служать Господеві.