Господній народ постійно атакують спокуси – пропозиції робити якісь дивовижні діла в Його Ім’я і тим самим довести собі та іншим, що вони є улюбленцями небес. Урок, який ми повинні засвоїти, полягає в тому, що праця, яку Отець доручив нам виконувати, не полягає в тому, щоб переконувати світ чи демонструвати милість Отця до нас та нашу велич в Ньому, а радше, щоб тихо й покірно, однак ефективно, наскільки дозволятиме розсудливість і доцільність, дозволяти нашому світлу світити і об’являти славу Того, Хто покликав нас із темряви у дивне Своє світло, а також покликав від прагнення бути чудотворцями до розумного становища слуг, служителів Правди. – R 3296
* * *
Спокушувати Бога означає насміхатися з Нього, надуживати Його добротою та втручатися до Його розпоряджень. Кожен, хто так робить, чинить це на власний ризик. Бог не дозволить, щоб з Нього насміхалися, хоча, як це було з фараоном, Він довготерпить тому, хто Його спокушує. Та, зрештою, Він змусить спокусника відчути тягар Свого незадоволення. Наша честь для Господа повинна бути настільки великою, щоб могла утримати нас від спокушування Його. В цьому, як і в усьому іншому, наш дорогий Відкупитeль дає нам приклад шанобливої обережності та послуху, які убережуть нас від спокушування Єгови, нашого Бога. Честь для Єгови в цьому значенні є також початком мудрості.
Сам Я піду, – і введу тебе до відпочинку — Вих. 33:14.
Господь завжди присутній зі своїм народом. Він завжди думає про нас, пильнує наші справи, оберігає нас від небезпеки, забезпечує нас дочасними і духовними благами, читає наші серця, помічає кожен порив люблячої відданості для Нього, скеровує впливи, що нас оточують, для нашої направи й очищення, і звертає увагу на наші найменші прохання про поміч, співчуття чи спільність із Ним. Він ні на мить не перестає пильнувати, чи кличемо ми Його оживленого дня, чи в часі спокійної ночі. Як благословенним є усвідомлення незмінної вірності! Жодна правдива Божа дитина не є позбавлена цього доказу свого усиновлення. – R 3250
* * *
Вислів «Сам Я» означає «обличчя» (у Куліша «лице Моє йтиме з тобою»). Господнє обличчя представляє Його ласку. Його неласка для людського роду була показана через Його відвернення спиною до людства. А коли Господня ласка повернеться до людей, то Його обличчя буде променіти добротою, оздоровленням і благословенням. Тепер Господь уділяє ласку Своєму людові як їх особливу частку. Не дивлячись на всі наші нестачі, посідання цієї ласки робить нас незмірно багатими. Його ласка запевняє нас, що ми здолаємо наших духовних ворогів, а після нашої перемоги ми будемо благословенні ханаанським відпочинком вічного миру, вільним від гріха, омани, самолюбства і світовості, а наповненим мудрістю, справедливістю, любов’ю і силою та мисленням категоріями Царства – Божим ідеалом справжнього відпочинку.
Співзвучні вірші: Пс. 5:13; 11:7; 41:12,13; 102:14; Пр. 16:7; Єз. 39:29; Лук. 2:52; Ів. 14:16-23; Дії 10:35; Еф. 1:6; Євр. 4:14-16; 1 Пeт. 2:9.
Пісні: 27, 119, 99, 35, 102, 49, 112 / 129, 6, 61.
Вірші Зоріння: 66.
Статті з Вартової Башти: R 5387
Питання: Які досвідчення з Божою ласкою і відпочинком в Ньому я мав цього тижня? Що я чинив, щоб їх отримати? Як я їх використовував?