Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває! — 1 Ів. 4:16.
Справедливість наповнює міру до верху, але любов струшує, притискає, докладає і переповнює справедливість. Тому любов – це щось, чого не можна вимагати, ані нарікати, коли її бракує, та вона повинна бути високо оцінена, як милість, і за неї треба щедро віддячити взаємно. Кожен, хто її прагне, повинен прагнути її в найвищому значенні – в значенні захоплення і пошани. Така любов є найкоштовнішою, і єдиний спосіб її осягнути – це виявити таку шляхетність характеру, яка викликає її в тих, які є дійсно шляхетними. – R 3070
* * *
Найвищою характерною рисою прикмет Єгови є любов, яка гармонійно співпрацює з мудрістю, справедливістю і силою. Пробувати в любові означає стало її практикувати, піддаючи всі здібності серця і розуму під її владу в гармонії з мудрістю, справедливістю і силою. Такий пробуває в Бозі, тому що лише тоді, коли власна воля є підкорена, а замість неї прийнята Божа воля, можна успішно тривати в такому поводженні, і саме таке поводження наповнює серце Божою любов’ю, і в такий спосіб Бог через Свого Духа пробуває в серці того, хто так чинить.
Вірші Зоріння: 290. Статті з Вартової Башти: R 4917
Питання: Які мав я досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою цього вірша? Що в тих досвідченнях мені допомагало або перешкоджало? В чому проявився результат?
Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання. Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи — 1 Пет. 2:12,19.
Про нас можуть погано говорити і обмовляти нас, але всі, які нас знають, які мають з нами справи, повинні на досвіді переконатись в нашій відданості принципам, в наших стараннях, щоб слова наших уст, як і думки нашого серця і життєва поведінка, були приємні Господу і приносили славу і честь Його Імені і Його справі, щоб у тім всім ми могли прославляти Бога через Христа, якому належить слава і Царство навіки. – R 3246
* * *
Господній люд часто незаслужено обмовляють. Він повинен безперервно дбати, щоб в своєму житті не заслуговувати на докори. І навіть, якщо це сталося, він не повинен стомлюватися в правильному поводженні; нехай він і надалі поводиться шляхетно, впевнений, що хоча тепер йому не вдається благословити інших своїми добрими ділами, то потім, в День Христа, коли люди одержать можливість спасіння, вони пригадають собі ті добрі вчинки і одержать з того благословенство, яке буде корисним для Божої слави. Насіння, хоча дуже спізнене в паростінні, видасть тоді щедрий врожай. Тому дякуймо Богові за привілей терпіти зло через нашу доброчесність.
Співзвучні вірші: 2 Кор. 8:21; Рим. 12:17; Фил. 4:8; Нeeм. 5:9; 1 Пет. 2:15; 3:13-18; Мат. 5:16; Ів. 13:34,35; 1 Пет. 2:20-24; Рим. 8:17-19; 2 Тим. 2:10-12; Євр. 13: 10-14.
Пісні:
Вірші Зоріння: 287. Статті з Вартової Башти: R 5116.
Питання: Чи обходились зі мною погано минулого тижня? Як я це зносив? Які були результати?