Мій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх вухо своє нахили! Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування — Пр. 4:20,22.
Небагато хто усвідомлює вплив розуму на тіло. Бог так влаштував наше єство, що чисті, шляхетні, святі думки не лише в загальному підносять і ушляхетнюють розумовий і моральний стан, але також додають сил нашій фізичній системі. І, навпаки, кожна нечиста, підла, непристойна, нечестива думка (як також вчинок) має прямий вплив не лише на занепад розуму і моралі, але й на проростання насіння хвороб, яке вже знаходиться в будові грішного роду. – R 2013
* * *
Бог навчає Своїх дітей, щоб вони пов’язали свої розуми і серця з Його науками. Не дивно, що Він хоче нас навчити Свого Слова, бо через Боже Слово ми приготовляємось до вічного життя. Боже Слово дасть життя не тільки вибраним у Віці Євангелії, але також усім невибраним у Віці Тисячоліття. Це воно є джерелом вічного життя і вічної молодості. Той, хто знаходить і п’є цю воду, знаходить те, чого даремно шукав один іспанець – джерело вічної молодості і життя.
Теж недбалий у праці своїй – то брат марнотратнику — Пр. 18:9.
Ми не можемо дивитись на марнотратство якої-небудь Господньої дитини без відчуття, що, не дивлячись на те, яким великим є її поступ в пізнанні розуму Господнього в певних відношеннях, вона все ще має певні недоліки в цьому відношенні. Оцінення дару і пошана для Дарителя містить в собі поняття старанності і доморядництва в стосунку до тих всіх дарів, які приходять до нас від нашого Небесного Отця – як дочасних, так і духовних. Згідно з приповістями нашого Господа, Він вимірює нашу любов і ревність відповідно до міри вживання або надуживання талантів, можливостей і благословенств, уділених нам тепер. – R 3332
* * *
Дух людини недбалої є духом марнотратства. Недбалий марнує свій час, який є цінним і незворотнім. Він марнує свої таланти, які міг би удосконалювати. Втрачає можливості, які переходять до інших. Марнує енергію, яка іржавіє від бездіяльності. Втрачає репутацію, якої ніколи не поверне. Втрачає товаришів, які його залишають. Втрачає свій достаток, який забирається від нього. Руйнує свій характер, а це понижує його. Марнує своє життя, яке забирається від нього. Втрачає вічність, яка є для нього втраченою. Тому нехай недбальство буде далеко від нас як Господніх святих!