Ви не знаєте, якого ви духа. Бо Син Людський прийшов не губити душі людські, а спасати! — Лук. 9:55, 56.
Це стосується всіх учнів Господа: вони постійно мають вчитися уникати цієї надто критичної схильності до засуджування та нищення інших людей, якщо прагнуть милосердя для себе. Правило, яке встановив Господь, полягає в тому, що ми повинні сподіватися милості від Нього лише в такій мірі, в якій виявляємо цю чесноту до інших. Така прискіпливість, яка готова звинувачувати і засуджувати кожного, вказує на поганий стан серця – такий, якого Господній народ має остерігатися. Милосердя, доброта, любов є елементами характеру, які Він бажає бачити в духовних Ізраїльтянах і без яких ми не можемо довго залишатися Його дітьми – R 3315.
* * *
Подібно як Іван та Яків, багато хто з Господнього народу, бачивши зневагу Господа і Його справи, мали бажання закликати Бога до знищення чинителів зла. Вони не усвідомлювали розбіжності між такою поведінкою та своїм служінням Євангелії. Слуги Правди мають запам’ятати, що вони, як християни, повинні старатися, жертвуючи свого життя на користь світу – рятувати світ від стану смерті та процесу вмирання. Тому вони не можуть перекреслити мету свого посвячення через прагнення помстити своїм ворогам в будь-якому значенні цього слова.
Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь — Лук. 2:10, 11.
Хоча ми не можемо погодитися з тим, що цей день є властивим днем для святкування народження нашого дорогого Відкупителя, та мусимо наголосити, що це мало місце біля першого жовтня (Студії Святого Письма, Том 2, 58 с.). Оскільки Господь не висловив Свого бажання, щоб ми святкували Його день народження, то не має значення, в який день буде святкуватися ця важлива для всіх подія. В цей так загально святкований день, ми також можемо приєднатися до тих всіх, чиї серця палають любов’ю й оціненням Бога і Спасителя. Звичай давати один одному подарунки в цю пору року здається особливо відповідним. Бог є Дарителем кожного доброго і досконалого дару. Бог постійно дарує, а ми отримуємо від Нього, але серед усіх Його дарів найбільшу вартість має для нас дарування Ним Свого Сина, Який став нашим Відкупителем. – R 3289
* * *
Добра новина великої радості для всіх людей звіщає наступні численні благословенства: прощення гріхів, наслідком якого буде воскресіння померлих; докладне знання Правди; створення для людського роду умов, які не сприяють гріху й омані, а сприяють правді й праведності; благотворний Христовий вплив, який діє на всіх; допровадження до того, що кожне коліно зігнеться і кожні уста визнають Його владу; уділення всім Святого Духа і привілеїв Святої Дороги. Це ті благословення Угоди, скріпленої присягою, які запевняють «насінню», що воно буде адміністратором для людства. Ціна викупу, досконала людська істота, мусила існувати, перш ніж могла бути складена як підстава тих всіх благословенств. Тому Той, хто мав бути Господом і Христом, мусив народитись в людській природі. І про Його прихід на світ Ангел міг благовістити як про передвістя благословенного розвитку, який має своє коріння в народженні Немовлятка в Віфлеємі, а свій плід – в реституції людини.