Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно — Вих. 20:7.
Хоча ця заповідь не була дана духовному Ізраїлеві, однак ми можемо легко побачити, що її дух відноситься також і до нас… Ми прийняли Імення Христа як наше власне. Святе Ім’я Голови належить всім посвяченим. Яку обережність ця думка повинна вселяти в нас, і наскільки доречно, щоб ми говорили собі: «Я мушу переконатись, чи я не брав Імення Господа надаремно, чи оцінюю почесність, гідність і відповідальність мого становища Його представника і посланця в світі. Я буду поводитись обачно, стараючись, наскільки це можливо, не приносити ганьби цьому Імені, а навпаки, віддавати честь в кожній думці, слові і вчинку». – R 3329
* * *
Ім’я Бога означає Його назву, природу, характер, репутацію, честь, владу і слово. Посвячені особи, як представники Бога, беруть Його Ім’я в усіх тих аспектах – тепер тимчасово, а після воскресіння на постійно та вічно. Брати Його Ім’я надаремно означало б занедбувати або надуживати привілеями, які ми як представники Бога отримуємо в результаті посвяти. Відповідно, хто невірний в посвяті, той бере Ім’я Бога надаремно. І навпаки, той, хто вірний обітницям посвяти, бере Ім’я Бога властиво і згідно з метою. Таке поводження повинно бути нашою щоденною метою.
Тільки будь дуже сильний та відважний — Іс.Н. 1:7.
«Будь дуже сильний та відважний». Є різні види відваги. Один вид породжений самолюбством і самовпевненістю, інший породжений легковажністю, яка не враховує труднощів. Але відвага, яку прищеплює Господь і якої повинні шукати всі духовні ізраїльтяни, є відвагою, яка незворушно й спокійно дивлячись на проби і труднощі шляху, і покірно усвідомлюючи свою неспроможність справитися з ситуацією, є підтримувана вірою в Господа – довір’ям до Божих обітниць, що дає їм можливість зміцнюватися в Господі і в силі Його могутності. – R 3079
* * *
Відважна сила означає не лише фізичну силу і хоробрість, але й розумову, моральну й релігійну силу та відвагу, породжену вірою в Бога, надією перемоги, отриманням насолоди від Божих засад і послухом цим засадам. Тому вона складається з самоконтролю, терпеливості і відваги. Вона необхідна, тому що ми живемо в несприятливі часи; також по причині багатьох питань, пов’язаних з Богом, Христом, Правдою, Церквою і світом; по причині ворогів у вигляді засад, наповнених оманою, гріхом, самолюбством і світовістю, які чинять нам опір, і таких осіб, як сатана, ми самі і світ; по причині праці, яку ми мусимо виконувати, кожен для себе, для Церкви і світу; по причині перемог, які ми повинні здобути; і по причині нагород, які ми повинні осягнути. Така відважна сила не може бути розвинена в бездіяльності чи з самим лише бажанням. Вона може бути осягнена лише через вірне користання з Господнього Духа, Слова і Провидіння в щоденних досвідченнях і конфліктах, малих і великих.