Читати попередню статтю Девізу на 2003 рік: Освячення
БІБЛІЙНА ЛЕКЦІЯ ЕЗДРИ
Неемія 8
“Господній Закон досконалий, – він зміцнює душу” – Пс. 19:8 –
ЕЗДРА НАЙБІЛЬШ ІМОВІРНО ПОВЕРНУВСЯ до Вавилону, щоб провести вивчення Закону і зробити звіт з цього. Потім, через 13 років, ми знову чуємо про нього як про визначну постать в Єрусалимі. Праця завершення Неемією мурів міста та його брам відбулася за тиждень до єврейського нового року. Цей тиждень був призначений на відпочинок і підкріплення, а того дня (приблизно 1 жовтня) мало місце загальне скликання або публічне зібрання на відкритому просторі, за храмом. Там збудовано подіум або трибуну для Ездри, який з цієї нагоди виступив як навчений в Писанні або вчений чоловік, читаючи народові з Книги закону з ранку аж до полудня. Читання проходило етапами; священики іЛевити вмішалися між люд, пояснюючи їм значення багатьох уривків. Коли відчитувалося право, ці люди, з пошани, встали, а потім сіли на землю, коли його обговорювали.
Це була надзвичайна лекція Біблії, яка викликала глибоке зацікавлення. Оскільки люди почули слова Божого Права і усвідомлювали те, що переступили це Право – навіть до того ступеня, до якого їм дозволяли можливості – то побачили причину, для якої Господь дозволив, щоб на них прийшли різні карання, неволя і т. п.. Вони побачили, що такою була Його угода, яку Він уклав з ними; що послух цій частині угоди, яка їх стосувалась, був нагороджений благословенням і успіхом, а непослух – карою, неволею і т. д.. Усвідомлення гріха призвело до жалю і сліз – народ болісно заплакав.
Тоді Неемія, Ездра і інші вияснили народові, безпосередньо чи через Левитів, що це не час для сліз, але навпаки – час радості. Вони повинні були пам’ятати не лише суворість Бога в каранні переступів їхніх батьків, але повинні були пам’ятати також про Його милості, які тепер повертаються до них, і особливо цінувати тим фактом, що знову послав до них Закон, виявляючи таким чином готовність привернення їх назад до Своєї ласки. Вони пригадали собі, що той самий Закон, який провіщав кари, оголошував також Боже милосердя , а також те, що коли вони будуть каятися, то Він їх простить і приверне до Своєї ласки. Таким чином їхні сльози обернулися на сміх, а їх плач – на радість.
Післанництвом Неемії були слова: “Ідіть, їжте сите та пийте солодке, і посилайте частки тому, в кого нема наготованого. Бо святий цей день для нашого Господа, і не сумуйте, бо радість у Господі – це ваша сила!” (10 в.).
ЧИТАЛИ ЗАКОН ВИРАЗНО
Ми маємо заяву, що вони “пояснювали народові Закона”. Напевно, сьогодні відчувається велика потреба саме такого навчання. Номінальний духовний Ізраїль знаходиться в жалюгідному стані через відсутність розуміння Божого Слова. Здається, що ми живемо в час, до якого звертався пророк, провіщаючи: “голод пошлю Я на землю, – не голод на хліб, і не спрагу на воду, але спрагу почути Господні слова” (Ам. 8:11).
Багато уявляють собі, що знають науки Біблії, тоді як насправді вони обізнані з тим чи іншим віруванням з того похмурого минулого, а всі вони, мусимо визнати, містять трохи правди з великою дозою блуду. Наша велика помилка полягає на припущенні, що наші визнання віри і всі наші вірування міцно і повністю відповідають Біблійним наукам. Ця помилка коштувала вже дуже багато. Тисячі найшляхетніших умів покинули Біблію в результаті блудного припущення, що ці вірування властиво представляють її науки. Ці інтелігентні уми, переконуючись, що більше не можуть повністю підтримувати жодного християнського вірування, відкидають як ці вірування, так і Біблію.
ДОСЛІДЖУВАННЯ БЕЗ КОНФЕСІЙНИХ ОКУЛЯРІВ
Те, що обов’язково потрібно зробити, це розпочати дослідження Біблії, але без наших конфесійних окулярів. Наші предки, які створили ці віровизнання, мають більшу чи меншу участь в переслідуванні один одного, що сьогодні ми повністю засуджуємо. Вони були без сумніву так само сумлінні, як ми, але мали менше світла – тому що жили в темних віках. Віра в те, що Бог мучить тисячі мільйонів Своїх створінь, привела наших предків, які мали якнайкращі наміри, до застосовування один до одного тортур в ім’я Бога в спосіб, якого ми сьогодні не можемо підтримувати як справедливого, ані як Христового, або ж як такого, що випливає з любові.
Отже, чому ми повинні припускати, що ці вірування правильні у всіх аспектах? Чи ж ми не повинні радше бачити, що коли такий добрий чоловік, яким був брат Жан Кальвін, зробив велику помилку, підписуючи судове розпорядження, яке відправило брата у Христі, Сервета, на стос, то це доводить, що щось зле було в теологічних ідеях Кальвіна, які поклали фундамент під майже всі наші протестантські вірування?
За допомогою цих чудових Біблій, які ми сьогодні маємо і які є майже в кожному домі, ми повинні знати більше її наук, аніж будь-хто з наших предків міг якимось чином пізнати. Наші Біблії в цьому відношенні є не лише допомогою в навчанні, але й видаються у зручній формі. Ми маємо поміч для студіювання в формі конкордацій, зауважень на полях, Біблії, які відредаговані тематично і т. д.. Чи ж не час сьогодні, щоб духовні ізраїльтяни доклали усіх старань, щоб знову повернутися до Біблії і навчати людей, враховуючи її науки?
Ми не прихильники лише читання великої кількості розділів на день чи запам’ятовування віршів, ані теж звичайних лекцій в Недільних Школах. Ми прихильники відбудови нашої віри тільки на підставі Біблії. Якби всі з люду Божого могли зняти зі свого розуму конфесійні окуляри і заново досліджувати Слово в його власному світлі, то напевно на них швидко спливли б великі благословення. Такі біблійні дослідники незадовго стали б єдністю взаємно, а також з Богом і з Господом Ісусом Христом – однією Церквою Бога живого, про яку згадує Святе Письмо, з одним Господом, однією вірою, одним хрещенням, Одним Богом і Отцем всіх.
СИЛА БОЖОГО ПРАВА
В Божому Слові є сила, яка підтримує добро, якої не можна знайти в жодному іншому місці. Вищий Критицизм у великій мірі відповідальний за зріст беззаконня в світі. “Господній Закон досконалий, – він зміцнює душу” – змінює людську природу. Вища Критика у всіх наших школах і семінаріях чинить страшне діло знищення, в порівнянні з яким діла Вольтера, Томаса Пейні та Роберта Інґерсола – ніщо. Можна цілком безпечно сказати, що ¾ всіх випускників, які закінчили всі школи протягом останніх тридцяти років – це особи, які не вірять в Біблію, а також, що їхній вплив постійно використовується для підкопування віри в інших. Блуди, які привели до їхнього недовір’я, своїм впливом наражають на небезпеку інших. Сама Біблія є предметом досліджень і потрібно вірити тільки в те, чого вона навчає, не дивлячись на те, чи відповідає це нашим попереднім віруванням, чи суперечить їм.
Теперішня Правда №27, 2003 рік