Питання: В Еф. 6:13-17 ми читаємо про зброю християнина, яка включає також «броню праведності (14 в.), але в 1 Сол. 5:8 вона названа «бронею віри і любові». Яка причина цієї різниці?
Відповідь: Здається, Апостол в 1 Сол. 5:8 подає більш стисле бачення, де хотів включити віру, надію і любов – найбільші з плодів або чеснот Святого Духа (1 Кор. 13:13; Гал. 5:22,23; 2 Пет. 1:5-8). Відповідно до цього надія порівняна до шолома, а віра і любов – до броні воїна.
Однак, в Еф. 6:13-17 Апостол подає більш розгорнуту точку зору, кажучи: «Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати. Отже стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности, і взувши ноги в готовність Євангелії миру. А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого. Візьміть і шолома спасіння, як і меча духовного, який є Слово Боже!»
Тут, так само як і в Іс. 59:17, справедливість, тобто любов обов’язкова до Бога і ближнього, одна з частин любові, є порівняна до панцира воїна, в той час як в 1 Сол. 5:8 Апостол має на увазі не лише віру, але також несамолюбну безкорисливу любов (аґапе), яка не повинна практикуватися не в згоді з обов’язковою любов’ю. То ж, здається, що Апостол доповнює тут свій опис зброї християнина з Еф. 6, додаючи безкорисливу любов. Стараймося всі зодягнути і зберегти «зброю світла» (Рим. 13:12)!
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, – будуть переслідувані — 2 Тим. 3:12.
Слід сподіватися опозиції, і вона, без сумніву, буде тривати аж до закінчення нашого бігу в смерті. Терпеливо змиритися з цією опозицією означає пожертвувати своїми власними природними бажаннями щодо дружби та різних приємностей теперішнього життя, зносити труднощі як добрі воїни для справи Правди і переборювати перешкоди (в якому б вигляді вони не прийшли), прикладаючи наші зусилля, щоб чинити Божу волю і працю, пов’язану з просуванням інтересів Його Царства. Дійсне тривання в Господній службі – це, в першу чергу, постійне й уважне досліджування Божого Плану; по-друге, присвоювання його духа; а це веде, по-третє, до палкої ревності в реалізації цього плану, а також до активності в цій службі відповідно до наших здібностей, незалежно від ціни або жертви, якої це від нас вимагало б. – R 3199
* * *
Ті, що живуть у Христі Ісусі – це посвячені. Посвячення робить їх жертвувателями для праведності в світі, в якому перевага надається беззаконню, а невигоди – праведності. Посвячені не можуть інакше поводитись, як тільки переносити переслідування від тих, чиє самолюбство супротивне вчинкам посвячених. Отже всі вірні будуть переслідувані.
Співзвучні вірші: Бут. 49:23; Йов 12:4,5; Пс. 11:2; 37:32; 38:21; 44:16-19, 23; Пр. 29:10, 27; Іс. 29:20, 21; 51:12,13; 59:15; Єр. 20:8; Мат. 5:10-12,44; 10:16-18,21-23, 28; 24:8-10; Лук. 6:22,23; Ів. 15:18,19; 16:1,2; Дії 28:22; Рим. 8:17,35-37; 1 Кор. 4:9-13.
Пісні:
Вірші Зоріння: 121. Статті з Вартової Башти: R 5116
Питання: Чи побожне життя було для мене причиною переслідувань на цьому тижні? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Як я це переносив? Які були результати?
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: