ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ:
ПРОЩЕННЯ ГРІХІВ
Питання: Яким є значення слів Ісуса до Апостолів з Ів.20:23: «Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!»
Відповідь: Слова Ісуса не потрібно розуміти в спосіб, загально прийнятий багатьма римо- і греко-католиками, а саме, що священик, завдяки результативності жертви під час меси, або іншим чином, може прощати гріхи. Думка Ісуса є швидше такою: всі правдиві послідовники Господа, а особливо 12 Апостолів, під час своєї земної подорожі, знаходитимуться в такій мірі під впливом, керівництвом і навчанням Його Святого Духа, що зможуть знати умови, на яких Бог може прощати гріхи.
Звичайно, Ісус міг це робити. Наприклад, дивлячись в майбутнє на завершення жертви за гріхи, Він засвідчив паралізованому чоловіку: «Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!» (Мат. 9:2). Згідно нашого віршу Апостоли отримали цей привілей.
В деякій мірі всі посвячені мають цей привілей. Він реалізується як служіння потіхи (Іс. 61:1-3). Святе Письмо ясно подає застереження, що прощення гріхів є основане на вірі в Ісуса як Спасителя і Його смерті на хресті за грішників. Просте твердження цього змісту можна знайти в Діях 16:30-34.
Ми можемо запевнити в цьому кожного, хто дає докази покаяння серця, виправлення зла в міру своїх можливостей, віри в Христа і абсолютного слухняного прагнення йти Його дорогами. Ми самі не маємо сили прощати іншій особі гріхи, вчинені проти Бога, але, добре знаючи Учителя і Його думку в цьому питанні, ми можемо говорити за Нього, як Його речники. Як такі ми можемо об’явити і пояснити умови примирення.
Ті, які отримали прощення, добре знають, як направити інших до того самого благословенства. Ми повинні переконати того, хто кається, вказуючи на благословенне запевнення Святого Письма. Добрим взірцевим віршем є Мих. 7:18,19: «Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості? Знов над нами Він змилується, наші провини потопче, Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи».
Як сказав один письменник, ми не повинні виймати наші минулі гріхи і мучити ними своє сумління. Ми повинні поставити там великий знак з написом «ВИЛОВ ЗАБОРОНЕНО». Ми не повинні виловлювати наших власних гріхів, ані займатися виловлюванням гріхів інших.