БІБЛІЙНІ ПИТАННЯ
Питання: Що означають слова Івана 2:19: «Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його»?
Відповідь: Думки, що стосуються значення цього, ми знаходимо у 21 в.: «А Він говорив про храм тіла Свого». Чи він говорив про Своє тіло з крові та костей – про тіло, яке Бог приготував для Нього, аби міг стати жертвою за гріх, тіло людини Ісуса Христа, яке Він посвятив на смерть і дав за життя світу (Євр. 10:5; Ів. 6:51)? Очевидно, що ні. Його власне людське тіло не було «храмом тіла Його», про яке Він говорив, що на третій день воскресне, оскільки це тіло було дане як ціна викупу за Адама та його рід. (Дивись «Викуп за всіх» у цьому виданні). «Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але духом оживлений» (1Пет. 3:18, курсив ред.).
Тіло воскреслого Ісуса не було тим самим, що було розп’яте. Це було духовне тіло, якого учні ніколи не бачили і яке було об’явлене Апостолу Павлу по дорозі до Дамаску, коли Ісус з’явився йому опівдні у вигляді світла, що «ясніше від світлості сонця» (Дії 26:13). Це сяйво випромінювалося від славного Ісуса, котрий дозволив лише Павлові, як «недородкові» (1Кор. 15:8), побачити Його ще перед воскресінням доповненої Церкви до небесного насліддя і поєднання зі своїм прославленим Господом.
Тіло Ісуса не було взяте до неба
Ми усвідомлюємо те, що багато, якщо не більшість, християн вірять, що тіло Ісуса в небі є тим самим, яке було розп’яте (хоча було «безсмертне» і «духовне»). Ця точка зору посилює труднощі, особливо для наших братів, що вірять у трійцю.
Той погляд, що Ісус зійшов до неба в тілі, подібному до того, яке Він мав на землі, суперечить широко підтримуваній думці, що триєдиний Бог є божественним, безсмертним і незмінним. Те, щоб друга особа трійці (Бог Син) прийняла іншу форму і таким чином перемінила духовну сутність божества Бога – яке існувало вічно – здається тепер проблемою. Єгова (Бог Отець) каже про себе: «Я, Господь, не змінююся» (Мал. 3:6; Іс. 57:15). І є сказано, що Ісус (Бог Син) «учора, і сьогодні, і навіки Той Самий» (Євр. 13:8) – це не здавалося б правдою, якби тіло, яке Ісус отримав після Голгофи, не було тим самим, яке він мав з початку, будучи складовою частиною божества.
Доказ з 1Кор. 15
1Кор. 15:45-48 містить контраст між: станом тілесним і духовним, душею живою та духом оживляючим. Ісус, коли воскрес, не був тим, ким був Адам. Адам був земним, а воскреслий Ісус ні. Фізична природа Адама потребувала пристосування до життя в фізичному світі. Ісус, пробуджений як духовна істота, не потребував жодних додатків у вигляді рук чи ніг, аби міг жити в небі. Багато християн, визначаючи, а тому обмежуючи, форму тіла Ісуса в небі, помилково описують Його постать, яка, як сказано, не була знана (1Ів. 3:2).
Храм Його тіла
Розумним є припускати, що наш Господь говорив у цьому випадку про своє Тіло, яким є Церква і якого Він є Головою (Кол. 1:18). Євреї убили Голову і протягом Віку Євангелії різні члени Христового Тіла були покликувані «терпіти з Ним», «із Ним померти», віддаючи своє життя за братів (Рим. 8:17; 2Тим. 2:11,12; 1Ів. 3:16). Процес нищення тривав від часів Ісуса і до завершення жертви на смерть останнього члена цього Тіла.
«В Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день» (Пс. 90:4; 2Пет. 3:8). Перший Прихід нашого Господа настав на початку цього 1000-літнього дня від створення людини, коли минуло понад чотири 1000-літні дні дохристиянського періоду і розпочався п’ятий. Знищення Церкви, Царського Священства, Храму Бога (Еф. 2:19-22), розпочалось разом зі смертю Ісуса і продовжувалось цілий Вік Євангелії – в подальшій частині п’ятого 1000-літнього дня, протягом цілого шостого та аж до сьомого 1000-літнього дня.
Тіло Ісуса – Храм
Тепер поглянемо, яким чином Ісус підніс цей Храм, в якому Він Сам був наріжним каменем, і якого живим камінням є його Царське Священство, яке складало дім духовний (1Пет. 2:5).
Наш Господь був мертвий протягом частини трьох днів і Бог «з мертвих Його воскресив» третього 24-годинного дня (Дії 10:40; 1Пет. 1:21). Подібно воскресіння Церкви було завершене третього дня (1000-літнього) від смерті Ісуса. Таким чином, під час третього 1000-літнього дня члени Христового Тіла, живі каміння, удосконалювалися з Ним – складаючи разом завершений (духовний) Храм.
Хоча сам Ісус повстав з мертвих третього буквального дня, це не було через Його власну силу – це Небесний Отець його «з мертвих підняв» (Євр. 13:20). При воскресінні Бог дуже повищив Його (Дії 2:24,32,33; Фил. 2:9). Тому ми також бачимо, що слова Івана 2:19 не можуть відноситися до особистого воскресіння нашого Господа. Вони радше відносяться до Ісуса в третій 1000-літній день, під час Його Другої Присутності, коли Він підніс свою Церкву, «а вона Його тіло» – «тіло Його, що воно Церква» (Еф. 1:22,23; Кол. 1:24).
BS№795,’02,70; SB №172,’02,70
Біблійний Прапор №2, травень-серпень 2015