Амоса 9:13
П: Як можна гармонізувати твердження, що ми задіяні в тисячолітнє сіяння зерна з Ам. 9:13, який, здається, стверджує, що ця праця була завершена?
В: Саме питання є слушним: ми дійсно стверджуємо, що ми задіяні в тисячолітнє сіяння, хоча перш за все повинні пояснити значення цього терміну. Бр. Рассел говорить про тисячолітнє сіяння в кільком місцях в 3 томі «Нехай Прийде Царство Твоє». Він порівняв його з сіянням Віку Євангелії, яке розпочалося на початку цього Віку і тривало аж до свого Жнива в 1874 році (Мат. 13:24-30).
Він вжив цей термін на 201 с., 3 абз. (216 с., 2 абз. в англ.): «Уже незабаром орач наступної епохи (провіщений великий Час Утиску, який приготує світ до тисячолітнього сіяння) застане женця цієї епохи – Ам. 9:13».
Він говорив про це на 126 с., 2 абз. (136 с., 1 абз. в англ.): «Невдовзі розпочнеться інше і більше сіяння, під більш сприятливими умовами Віку Тисячоліття і Царства: О, так, зерна правди про реституцію і т.п., які дадуть цей майбутній врожай, вже тепер розсіваються тут і там в спрагнених, зголоднілих правди серцях».
Брат Рассел навіть вказав, коли ця праця розпочалася. Обговорюючи замкнення загального Високого Поклику, він згадав про інше покликання, яке починало тоді відкриватися для світу. Це записано на 203 с., 3 абз. (218 с., 3 абз. в англ.): «Після завершення поклику в 1881 році наступає або заходить на нього загальне покликання цілого світу до тисячолітніх благословенств і ласк на умовах віри і добровільного послуху».
Підсумовуючи: Тисячолітнє сіяння є частиною свідчення світові про певні правди (особливо про реституцію), в якому задіяний Господній люд. Почалося воно в 1881 році і, правдоподібно, триватиме впродовж цілого Тисячолітнього Віку. Його метою є приготування світу до праці і встановлення наступаючого Царства, а потім випробування Малого Періоду.
Обговорення Ам. 9:13
Ам. 9:13: «Ось дні настають, говорить Господь, і орач із женцем зустрінеться, а топтач винограду із сіячем, і гори закрапають виноградовим соком, а всі взгір’я добром потечуть». «Орач» – це великий Час Утиску, першим обрисом якого була Перша світова війна. «Жнець» складається з Божих слуг від 1874 до 1914 року, які зібрали Господніх святих до Правди. Те, що орач застав женця показує, що початок Першої світової війни восени 1914 року був знаком закінчення Жаття. Однак, поколосся тривало аж до Пасхи 1916 року, коли було завершене печатання на чолі кожного члена Малої Черідки достатньою мірою Правди, щоб вийти з Вавилону (Об. 7:3; 18:4).
«Топтач винограду» також відноситься до Часу Утиску. «Сіяч» – це Мала Черідка, що докоряла «про гріх, і про правду, і про суд» (Ів. 16:8), а також збирала позосталих членів Малої Черідки. «Топтач винограду», що застає «сіяча», вказує на Час Утиску, як того, хто завершує це конкретне діло сіяння Малої Черідки.
«Гори, що крапають виноградовим соком», прекрасно виражають благословенства Правди, яку Царство Боже запевнить всьому людству під час Посередницького Панування – щось, що в певних аспектах уже розпочалося. Текучі «пагірки» описують поступове вирівнювання в суспільстві в міру того, як буде поступати Час Утиску (пор. Пс. 97:5).
Узгодження мнимої суперечності
Після прочитання Ам. 9:13 можна отримати враження, що Час Утиску поклав край будь-якому сіянню аж до початку Посередницького Панування. Однак, коли ми зрозуміємо, що Час Утиску поклав край жаттю та сіянню Малої Черідки, картина змінюється. Цей вірш не вказує на те, що інші класи (Велика Громада, Молоді Гідні, Посвячені Табірники Епіфанії та решта квазі-вибраних) не могли брати участі в тисячолітньому сіянні. Факти доводять, що ця праця продовжується, відколи розпочався Час Утиску.
Поставмо пов’язані з цим запитання:
Чи брати, освічені Епіфанією, є єдиними, хто задіяний в тисячолітньому сіянні? Відповідь звучить: ні. Наші освічені Парусією брати з груп Правди також беруть в ньому участь. Навіть наші брати всередині і поза деномінаціями, сектами та іншими християнськими групами виконують цю працю в такій мірі, в якій проголошують посланництво Христа як Спасителя і Царя.
Чи тисячолітнє сіяння є нашою найважливішою працею? Знову відповідаємо: ні. Хоча вона є важливою, є дві інші сфери служби, ще більш необхідні: (1) розвиток наших власних характерів в подібності до Христа, а також (2) допомога нашим братам в чиненні подібного.
Чи це тисячолітнє сіяння буде плідним? Болючі досвіди Часу Утиску в першу чергу мусять приготувати світ до більш плідного тисячолітнього сіяння, яке наступить під час Посередницького Панування. Зерна Правди також можуть осісти в серцях та розумах багатьох і чекати на більш сприятливі умови Царства, щоб вирости. Ця думка повинна заохотити нас до підтримування цього доброго діла, не дивлячись на розчаровуючі результати.
ТР № 487, ’03:61
Теперішня Правда №73, вересень-жовтень 2021