Хто Переможе, Бог чи Сатана?

 ХТО ПЕРЕМОЖЕ: БОГ ЧИ САТАНА?

 «А Бог миру потопче незабаром сатану під ваші ноги»Рим. 16:20

  

ЧИ ЗНАЭШ ТИ: Що Бог створив Люцифера досконалим, але він збунтувався проти Бога (Іс. 14:12-20; Єз. 28:12-19) і таким чином став сатаною (противником), ворогом Бога?

 Що сатана є особою – не злим принципом – оскільки не залишився в правді, звертався до Бога, розумів і т.д. (Ів. 8:44; Йов 1 i 2; 2Кор. 2:11; 11:14, 15)?

     Що Бог створив Адама досконалим і сказав йому, що якщо буде неслухняним, то напевно помре, але сатана своїм першим обманом – «Умерти не вмрете» – здобув панування над людським родом (Бут. 2:17; 3:4; Єз. 18:4, 20; Рим. 5:12; 6:23)?

 Що Бог засудив Адама на смерть, кажучи: «до пороху вернешся», але також сказав, що насіння жінки зітре голову сатани (Бут. 3:14-19)?

 Що почавши від Каїна та Авеля, сатана намагався знищити, полонити насіння жінки?

 Що перед потопом сатана схилив деяких ангелів, щоб матеріалізувалися й одружилися з жінками, створюючи таким чином гібридів і впроваджуючи велике зло (Бут. 6:1-7; Юди 6,7)?

 Що Бог знищив потопом «перший світ» (по-грецьки космос, суспільний порядок) – не землю (Екл. 1:4) – визволяючи лише Ноя та його родину (2Пет. 2:4,5)?

 Що за допомогою своїх упавших ангелів сатана невдовзі поневолив через Німрода нащадків Ноя, дав початок різним фальшивим релігіям і т.п., і таким чином через узурпацію став «богом» [володарем] цього [злого сучасного] світу (Бут. 10; 2Кор. 4:4; Гал. 1:4; Ів. 12:31; 14:30)?

 Що Бог обіцяв праведному Авраамові, що в ньому та в його насінні благословляться всі народи (Бут. 12:1-3; 17:19, 21; 22:15-18; 26:4; 28:14)?

 Що в результаті цього сатана вчинив особливі напади на Ісаака, Ісава (зробивши так, щоб той продав своє первородство), Якова, Йосипа, Мойсея, ізраїльтян, Саула, Давида, Соломона, його нащадків, пророків і т.д. (Лук. 11:47-51)?

 Що Бог в кінці послав свого єдинородного Сина, обіцяне насіння, щоб приніс Своє життя на викуп, так що всі отримають одну, повну індивідуальну пробу з метою отримання вічного життя (Гал. 3:8,16; Мат. 20:28; 1Тим. 4:10; 1Ів. 2:2)?

 Що сатана намагався упіймати та знищити Ісуса, і що врешті йому вдалося допровадити до Його розп’яття (Мат. 4:1-11; 8:24; Лук. 4:29; 22:3-6, 47, 48; 23:33, 34)?

 Що Бог воскресив Ісуса з мертвих і вивищив Його до Божественної природи (Дії 5:30, 31; Фил. 2:9-22)?

 Що не будучи в стані атакувати самого Ісуса, сатана намагався знищити Церкву, Його Тіло, оскільки вона також є частиною Авраамового насіння, що має благословити людство (Рим. 12:5; 4:13-16; Еф. 1:18-23; Гал. 3:7-9, 29)?

 Що не дивлячись на переслідування з боку сатани, Бог розвинув і розмножив первісну Церкву (Дії 2:41; 5:14)?

 Що не будучи в стані знищити Церкву переслідуваннями, сатана деградував її за допомогою фальшивих доктрин і злих практик (Мат. 13:24-28; 2Сол. 2:3-10; 1Ів. 4:3), так що правдива Церква по причині великої кількості куколю, імітації християн, стала майже непізнаваною?

 Що Бог виконав обітницю, що ніколи не залишить свого вірного люду, тому серед усіх блудів сатани і «затемнення» народів Бог, через таких вірних слуг як Марсилій, Вікліф, Гус, Саванарола, Лютер, Цвінглі, Кранмер, Веслі та інших, дав своїм правдивим святим «малу поміч» (Євр. 13:5, 6; Мат. 28:20; Іс. 60:2; Дан. 11:34; Мих. 5:5)?

 Що сатана панував над християнством за допомогою «закутої в ланцюги Біблії», неосвіченості, забобонів, поганських філософій і різних блудів, особливо Божественного права царів, кліру та аристократії – що вживалися, щоб підтримати його перший обман (Бут. 3:4) про свідомість померлих, вроджене безсмертя людської душі та богохульну доктрину про вічні муки, буквально застосовуючи символічні вірші і притчі, а також сплутуючи заради зведення хадес з геєною?

 Що від 1799 року, в «час кінця», Бог сильно розмножив знання (Дан. 12:4; Наум. 2:2,4)?

 Що разом з розвитком старих блудів сатани він і його демони («звідничі духи») винайшли нові «науки демонів» (1Тим. 4:1): еволюцію, теософію, «Християнське Знання», Нову Думку, мормонізм, розенкрейцерів, універсалізм, саєнтологію і т.п., множать «знаки і чуда» (2Сол. 2:9) – чари, чорну магію, ворожбитство, вдавані розмови з померлими, сатанізм, ясновидство, стукаючі столики, гадання на кришталевих кулях та кавовій гущі, писання духів, гіпнотизм, надприродне сприйняття, астрологію, стукання духів, гороскопи, карти таро, дошки оуіджа, «літаючі тарілки» і т.п.?

 Що Бог забороняє своєму людові будь-який контакт з такими медіумами (Вих. 22:17; Лев. 19:26, 31;20:6, 27; Повтор. 18:9-14; 1Хр. 10:13, 14; 2Цар. 21:6; 2Хр. 33:6; Іс. 8:19, 20; 19:3, 4; Єр. 29:8,9; Зах. 10:2; Гал. 5:19-21; Об. 21:8, 22:15)?

 Що сатана з розпачем бачить, що Бог перемагає через Христа в поваленні блудів правдою, вживаючи час утиску (світову війну, революцію та анархію) для в’язання його та знищення його царства, що є вступом до встановлення Божого Царства на землі (Об. 19:11-21; 11:15-18; 20:1-4; 1Цар. 19:11, 12; Пс. 46:9-12; 76:9, 11; Дан. 12:1; Мат. 24:21, 22; 12:29; 6:10; Мих. 4:1-4)?

 Що Бог «потопче незабаром сатану під ваші [вибраного Насіння] ноги», оскільки «хоче, щоб усі люди [в тому числі невибрані – 1Тим. 4:10; Євр. 2:9; 1Ів. 2:2] спаслися [від Адамового осуду], і прийшли до [докладного] пізнання правди» (Рим. 16:20; 1Тим. 2:4-6; Чис. 14:21; Іс. 11:9)?

 Що на «новій землі [­суспільному порядку]» людський рід пройде суд (пробу до життя) по мірі того, як буде поступати «Святою Дорогою» до людської досконалості (Дії 17:31; 2Пет. 3:7-13; Іс. 35; 65:17-25; Об. 21:1-5; 22:17)?

 Що коли сатана буде розв’язаний для остаточного випробування людського роду, невдовзі здобуде масу послідовників, але Бог знищить його разом з усіма безбожними (Об. 20:3, 7-10; 21:8; Пс. 37:9-11, 38; 145:20; Іс. 43:17; Євр. 2:14)?

 Що таким чином Бог виявиться в цій битві переможцем, оскільки сатани більше не буде, «закриває уста свої всяке безправ’я», а всі створіння будуть вічно славити Бога і Христа (Єз. 28:19; Пс. 107:42; Об. 5:12, 13)?