Погляньте на польові лілеї, як зростають вони — Мат. 6:28.
Наш Господь звертає увагу на те, що навіть такі малі речі в природі потрібно досліджувати, розглядати. Уроки, яких можна навчитись у зв’язку з усіма справами життя, будуть помічними для тих, котрі підходять до досліджування з правильної точки зору, з точки зору віри в Творця і усвідомлення того, що Він є втіленням і представником найвищих і найблагородніших достоїнств, які людський розум може збагнути – що Він досконалий в Справедливості, досконалий в Мудрості, досконалий в Силі і досконалий в Любові. Серце, яке так розмірковує, робить поступ, зростає в ласці, в знанні, в любові. Серце, яке занедбує роздумування над малими речами, занедбує також і свої здібності оцінювати більші речі, а тим самим стримує себе від властивого роздумування про Бога, властивого оцінення Його Плану, а, отже, і Його характеру. – R 3312
* * *
Урок, який дає тут Господь, не вчить нас пасивності й лінивства, а вчить нас бути вільними від тривоги тоді, коли співпрацюємо з Ним в зростанні ласки і знання в нас, бо польові лілеї працюють, але роблять це без тривоги чи неспокою. Вони всмоктують соки, які присвоюють собі. Роблячи це без тривог, зростаючи в красі, вони вчать нас вірно всмоктувати Правду і присвоюють її Духа, без тривог і неспокою. Таке поступування дасть нам можливість зростати в красі духовній, в красі, яка перевищує красу польових лілей. І це те засвоювання, якого ми маємо прагнути!
Тільки будь дуже сильний та відважний — Іс.Н. 1:7.
«Будь дуже сильний та відважний». Є різні види відваги. Один вид породжений самолюбством і самовпевненістю, інший породжений легковажністю, яка не враховує труднощів. Але відвага, яку прищеплює Господь і якої повинні шукати всі духовні ізраїльтяни, є відвагою, яка незворушно й спокійно дивлячись на проби і труднощі шляху, і покірно усвідомлюючи свою неспроможність справитися з ситуацією, є підтримувана вірою в Господа – довір’ям до Божих обітниць, що дає їм можливість зміцнюватися в Господі і в силі Його могутності. – R 3079
* * *
Відважна сила означає не лише фізичну силу і хоробрість, але й розумову, моральну й релігійну силу та відвагу, породжену вірою в Бога, надією перемоги, отриманням насолоди від Божих засад і послухом цим засадам. Тому вона складається з самоконтролю, терпеливості і відваги. Вона необхідна, тому що ми живемо в несприятливі часи; також по причині багатьох питань, пов’язаних з Богом, Христом, Правдою, Церквою і світом; по причині ворогів у вигляді засад, наповнених оманою, гріхом, самолюбством і світовістю, які чинять нам опір, і таких осіб, як сатана, ми самі і світ; по причині праці, яку ми мусимо виконувати, кожен для себе, для Церкви і світу; по причині перемог, які ми повинні здобути; і по причині нагород, які ми повинні осягнути. Така відважна сила не може бути розвинена в бездіяльності чи з самим лише бажанням. Вона може бути осягнена лише через вірне користання з Господнього Духа, Слова і Провидіння в щоденних досвідченнях і конфліктах, малих і великих.