Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! — Пс. 91:4.
Бог Єгова так близько Свого серця згромаджує своїх вірних дітей, що вони відчувають тепло Його любові, на яке їхні серця відповідають: «Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм [під Твоєю охороною], в укритті Твоїх крил заховаюся»; «Бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога!»; «Бо Ти Боже, почув обітниці мої [моє посвячення], Ти дав спадщину тим, хто Ймення Твого боїться!» (Пс. 61:5,4, 6). «А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом!» (Пс. 59:17). – R 3331
* * *
Ці слова скеровані до святих періоду Лаодикії. Тут виступає подвійний образ, який показує їх безпеку: квочки, яка своїм пір’ям вкриває курчат від небезпеки, і орла, який охороняє крилами свій молодняк. Пір’я квочки представляє Господні передбачення, які охороняють нас від певних досвідчень, і також серед інших досвідчень. Два крила орла представляють Старий і Новий Заповіти, основними темами яких є відповідно: реституція – пісня Мойсея, і вибіркове спасіння – пісня Агнця. Ці правди становлять нашу охорону. А тому безпека святих ґарантована Господнім Словом і провидіннями.
Теж недбалий у праці своїй – то брат марнотратнику — Пр. 18:9.
Ми не можемо дивитись на марнотратство якої-небудь Господньої дитини без відчуття, що, не дивлячись на те, яким великим є її поступ в пізнанні розуму Господнього в певних відношеннях, вона все ще має певні недоліки в цьому відношенні. Оцінення дару і пошана для Дарителя містить в собі поняття старанності і доморядництва в стосунку до тих всіх дарів, які приходять до нас від нашого Небесного Отця – як дочасних, так і духовних. Згідно з приповістями нашого Господа, Він вимірює нашу любов і ревність відповідно до міри вживання або надуживання талантів, можливостей і благословенств, уділених нам тепер. – R 3332
* * *
Дух людини недбалої є духом марнотратства. Недбалий марнує свій час, який є цінним і незворотнім. Він марнує свої таланти, які міг би удосконалювати. Втрачає можливості, які переходять до інших. Марнує енергію, яка іржавіє від бездіяльності. Втрачає репутацію, якої ніколи не поверне. Втрачає товаришів, які його залишають. Втрачає свій достаток, який забирається від нього. Руйнує свій характер, а це понижує його. Марнує своє життя, яке забирається від нього. Втрачає вічність, яка є для нього втраченою. Тому нехай недбальство буде далеко від нас як Господніх святих!